-Жане, я тебе вітаю з срібною медаллю Олімпіади в Ріо-де-Жанейро. Всі тебе спочатку почали втішати, що росіянин переміг не так вже й чесно. Чи можна це було оскаржити?
-Справа в тому, що коли ми боремося з російськими спортсменами, вони мають серйозне лоббі в нашій міжнародній федерації. Тому судді часто їм допомагають трохи. В моєму випадку будь-який професіонал у боротьбі цю "допомогу" побачить. Тим не менше, я й у таких умовах перемагав росіян і азербайджанців, тому це не знімає з мене відповідальності, що я не зміг перемогти у цій схватці. Потрібно було віддати все. Я й віддав все, але, напевно, тоді не мій був день. У таких видах спорту, як легка атлетика, важко підсудити, тому що там все чітко. А там, де є судді та оцінки, як гімнастика, наприклад - це поле ,де можна розгулятися.
-Бачили твої світлини після твоєї медалі з художніми гімнастками. Чи втішали ви один одного? Ганна Різатдінова теж сподівалась на вищий шабель, не на бронзу.
-Ми всі дорослі люди, розуміємо, як це стається, розуміємо, що ці медалі - це наша перемога насправді. Звісно, ми один одного підтримували, я був на трибуні, коли Аня виступала. Насправді, ми добре провели час, відчули себе командою.
-Казали про те, що спортменам в Ріо жилося не так вже і легко. В яких умовах ви жили?
-Умови були спартанські. Жив з тренером, кімната була десь 5 метрів, зовсім маленька. Два ліжка і все. Якщо один встає, інший вже не встане. Не було пральних машинок. Все прали самі. Були питання і по душу, і по інтернету, вода часто була лише холодна.
-Ви мали трохи вільного часу, ви встигли з'їздити до статуї Ісуса нагору.
-Так, Копакабана, Ісус, всі ці місця ми відвідали. Єдине, що там доволі небезпечно. На Копакабані потрібно стежити за своїми речами, тому що там жуликів багато. Побили дзюдоїста з Нідерландів, бронзового призера Олімпійських Ігор. Побили, забрали гроші. Тому ми намагалися бути обережними.
-А він як справжній спортмен не міг відповісти, аби не вбити людей.
-Ні, там хлопці з ножами ходять, ходять великими компаніями. Якщо вже опинився у такій ситуації, краще віддати, бо життя дорожче.
-Держава пообіцяла за срібну медаль 85 тисяч доларів. Ти вже подумав, як будеш витрачати?
-Мені квартиру держава подарувала, тому зробимо ремонт. Подивимось. Головне, щоб ці гроші перерахували. А як їх витратити - це не проблема. Мені багато чого потрібно.