-Андрію, Інно, вітаю вас! Ви - просто з голлівудської червоної доріжки. В першу чергу, достроково хочемо вам вручити "Оскар" за стрічку "Шпигунка". Стрічку подивилися вже сотні мільйонів глядачів, а артист, який знявся в ній - це ти, цю стрічку не дивився.
-Мені здається, що мені не сподобається, або я буду прискіпуватися до себе, тому я намагаюся це не дивитись.
-Він в кінотеатр ніколи не піде, тому що соромиться.
-У стрічці дві музичні зірки - Віра та 50 Cent.
-Весь час це так виглядає, що ми хвалимося. Мені пишуть знайомі з Полтави, що коли Сердючка з'явилася в кадрі, всі очманіли! Настільки несподівана була наша там участь, що навіть люди, які до нас ніяк не ставляться, кажуть: "О, це наші". Мені було приємно, що ми там знімалися за гроші.
-Який був гонорар?
-Невеликий.
-10-20 тисяч доларів? 100 тисяч?
-Більше!
-Як сприйняли Віру на червоному килимі у Нью-Йорку на прем'єрі стрічки?
-Чудово! Ми вийшли, а вони всі до нас побігли. Наче ми разом у школі вчилися, або в піонерському таборі відпочивали. "Привіт, як ти?" Сподобалося, що не було атмосфери заздрості, яку я відчуваю тут.
-Тобто, тобі в Америці сподобалося?
-Так, мені там дуже спокійно, і коли просто гуляли по вулицям, весь час приходили якісь думки, ідеї... Якщо б там була якась квартира, або студія, там дуже спокійно можна собі працювати і почувати себе звичайною людиною.
-Була вечірка після прем'єри?
-Так, це було без преси, з купою артистів, зірок. Я ж ще погано бачу, підходять якісь артисти, які знімалися в цьому фільмі, і, звісно, ти вітаєшся, а сам не знаю, хто це.
-Головна акторка стрічки Мелісса Маккарті вийшла на сцену на вечірці і станцювала разом з Вірою. Ти сам її витяг на сцену?
-В нас для цього є Інна, вона займається "консумацією" у залі.
-На прем'єрі в Нью-Йорку Джейсон Стетем фотографувався з Вірою, а не навпаки.
-Ми привіталися, він дуже тепло поставився. А коли вже зустрілися на червоній доріжці, звісно, було дуже приємно.
-Тобі ще хочеться зніматися в кіно?
-Чому ні? Я вже переріс зйомки в мюзиклах, навіть по віку. Є вік, коли це можна робити. А є вік, коли ти вже в цьому дивно виглядаєш. Це для мене тортура - ці фрази "дякую, хрю-хрю" і таке інше... Ну, час вже для цього минув, розумієш?
-У вас був час погуляти в Нью-Йорку кілька днів. Де були? Що робили?
-Ми весь час ходимо там по магазинам, не по музеям, скажу чесно. Тому що тут не так вже й походиш.
-Коли ви були в Америці минулого разу в Маямі, вам ще тоді й роман приписали. Ви пам'ятаєте фото, яке виклали в інтернет ваш друг Андрій Кравчук, де ві цілуєтеся?
-По-перше, ми не цілувалися. Якщо я тебе поцілую, можу Юру Нікітіна поцілувати, то й що - роман? То ми дуркували.
-У вас дуже ніжні стосунки.
-Так, ніжні стосунки, ми можемо разом залишитися до ранку в номері. Але ж це нічого не значить.
-Знаєш, іноді такі робочі стосунки з часом переростають у дещо більше.
-Були такі моменти, ну то й що?
-Які моменти?
-Розумієш, це завжди відбувається напідпитку.
-Інно, тебе люди рідко бачать без образу мами на екрані. Ти насправді не така маленька, не така старенька.
-Та де там!
-Жінки рідко погоджуються на те, щоб їх робили старшими.
-А що їй втрачати?
-А тут ти погоджуєшся зробити свою творчу кар'єру, аби стати мамою Вірки.
-Катю, якщо б ти заробляла, як заробляє Інна...
-Скільки?
-Харашо! Катю, ніхто ж не думав, що це затягнеться так надовго, просто так сталося.
-Інка соромиться, вона ніколи не з'являється поза своїм образом. Мені здається, що коли її впізнають на вулиці, її впізнать по голосу.
-Які у вас стосунки між собою?
-Дуже дружні, ми дружимо 22 роки.
-Пам'ятаєте, як ви познайомилися?
-Звісно. Я її терпіти не міг: товста, в турецькому светрі, у довгій спідниці, з жахливою зачіскою. Я думаю: де вони її взяли? Мені потрібно з нею грати якусь сценку, а тут таке. Інна ж не планувала цим займатися... І мама їй говорила: "Інно, головне - працювати в магазині". А коли Інна привезла додому 16 мільйонів купонів - мамі сподобалося - гарна робота! На той час зарплатня була мільйони з два купонів.
-Зараз, на жаль, все ще немає концертів Віри. Ви працюєте на корпоративах, але не виступаєте на великих концертах. Ти бачиш світло в кінці тунелю?
-Казати повинні люди, яких обрали. Ось запроси до себе Порошенка та спитай, коли це скінчиться. Або Арсенія Яценюка: чому такі зарплатні у людей? Ми можемо зробити свою роботу. Я ж не хожу до Яценюка і не питаю: "Арсенію Петровичу, робити мені модуляцію в "Читі-дриті"? Чому ви мовчите? Ви що - не любите українську творчість?"
-Дякую вам дуже! Бажаємо гарного літа!