-Настю, за останні півроку Потап ніби відколовся від тебе: спочатку "Голос. Діти", потім був тренером в дорослому "Голосі", зробив свій паралельний проект, і так, ніби, Настя відійшла на другий план. Не ревнуєш?
-Скільки б не було сольних проявів, скільки б років не минуло, завжди у Потапа будуть питати, де Настя, а у мене - де Потап. Я прийшла сюди підтримати свого колегу, вважаю, що він займається доброю справою, діти - наше все. Мені здаться, що така кількість гарної енергетики, як на концерті сьогодні, я таких концертів і не бачила.
-Тобі хочеться вже власних дітей?
-Дуже вже хочу дітей! Я коли займаюся спортом, кажу, що звільнюю місце для дитини. Прийде свій час, країна дізнається, тому що коли я завагінтнію, не за чутками, а коли сама про це розповім. Є в мене материнські інстинкти, і мене стільки любові! Я починаю дуже опікуватись своїми рідними, вони кажуть: "Нехай в тебе буде вже своя дитина!"
-В тебе, напевно, ще є похресники, на яких ти можеш "відірватися"?
-Так, я дуже класна хрещена мати, в мене буде вже 4 дитина. Дівчинка народилася в нашого директора, я щонеділі навідую своїх похресників, завжди приводжу щось з-за кордону. Тому я буду класною мамою.
-Ти собі поставила вікову межу, до якого віку тобі б хотілося народити дитину?
-Так, до 30, мені зараз 28.
-В тебе два роки в запасі.
-Але я поспішати не буду і чіпати незнайомих людей на вулиці також. Але приблизно так.
-Хоча б уявний претендент є?
-Так, достойний. Мій сімейний лікар питає: "Такі і такі болячки були в його родині"? Кажу: "Що - я його питати буду"? - "Так, або веди до мене"!
-Ви з Потапом - майстри корпоративів, дуже часто вас запрошуть на дитячі корпоративи, який був найдивніший корпоратив?
-В нас була історія, коли нас запросили на дитяче свято, і виявилося, запросили виступати перед шиншилами, яких подарували дітям. Коли ми вийшли на сцену і почали співати, нам кажуть: "Ви можете зробити звук тихіше, тому що шинили бояться, ви їм заважаєте". Там стояли клітки, а гості були в іншій кімнаті. Ми психонули. Ми не можемо виступати перед тваринами, сказали: "Давайте сюди дітей, будемо виступати перед ними". Ще була історія: нас запросили на 10 -річчя хлопчика. Стоїть довгий стол, він сидить на чільному місці. Мене попросили одягнути дуже відверте вбрання, я не знала, що для дитини. Я приїжджаю, сидить дитина у кріслі: "Настю сюди"! Я так здивувалася, подумала, що тато там не дуже адекватний.