-Санто, нещодавно ти вийшла заміж. Я так розумію, пишного весілля не було, тільки розпис. Чи весілля попереду?
-Так, це правда ми розписалися, це був сюрприз, якого я не очікувала. Ми просто пішли обідати, і так вийшло, що всі люди, які були в ресторані, почали вставати, діставати інструменти та грати музику. Я кричала: "Ні, навіщо зараз, коли я в такому вигляді"? Туди привезли весь РАГС і я сказала "так".
-Ти не будеш заперечувати, що ти розбила родину свого нинішнього чоловіка. Там залишилися троє маленьких дітей та дружина, і, власне, ти повела свого нинішнього чоловіка з родини.
-Ні, я так сказати не можу.
-Але він розлучився через тебе?
-Ні. Тому що не може чоловік розлучатись через когось. Чоловік - не баран, якого можна повести з родини. Я нічого для цього не робила, це було їхнє обопільне рішення, і діти нікуди не поділися, вони прекрасні, ми дружимо, все нормально.
-Як правило, коли дівчина якийсь час є коханкою, весілля і обручка - це така перемога. Я так розумію, що ти перемогла у цьому двобої дружини та коханки.
-Я не боролася, можливо, тому я щаслива. Бо не було думки "я перемогла". Я не грала в цю гру. я кохаю цю людину, ми разом, хочемо повінчатися. Це зовсім інше.
-Я думаю колишня дружина не була щаслива, коли з'явилася ти, впевнена, що і розбірки були, і телефонні розмови.
-В нас не було ніяких розбірок. Кажу ж, це зовсім інша історія. Я знаю старшого сина, інші діти 5 і 7 років, живуть в Америці. Але, думаю, до Нового року ми познайомимося. Зі старшим сином я товаришую, ми листуємося, у нас гарні стосунки. А щодо колишньої дружини - в нас немає ніяких стосунків. Я вважаю, вона особливо не боролася, це було їхнє рішення.
-Як ваш спільний з Андрієм Джеджулою син прийняв нового чоловіка?
-Добре, тому що ми більше року живемо разом, він йому близька людина. Я вважаю, ми родина.