-Пройшло 12 років і ми з вами знову зустрічаємося у Києві на "Євробаченні". Зараз які ваші враження?
-Я дуже багато читав, поки їхав у Київ, зараз це довше, ніж у 2005 році, тому час мав. Думав, що зараз приїду і буде жах, і кілька днів я у захопленні. Київ - моє улюблене місто. Я сюди дуже люблю приїжджати. Завжди вражала київська атмосфера і я не знав, чи зберіглася вона - ця атмосфера позитива. Це те, що завжди мене змушувало сюди їхати з Москви на 2-3 дні, щоб відпочити. Коли я поїхав на майданчик, про який також багато чого читав, я побачив, що це один з найзручніших за останні роки майданчиків, які я зустрічав на конкурсі, а на "Євробачення" я їжджу з 2003 року. Мені подобається все, для мене це найкраще "Євробачення" за останні кілька років.
-На українському "Євробаченні" немає російської представниці. Юлію Самойлову не впустили на територію України через те, що вона виступала у Криму на окупованій території. Коли призначили дівчину з особливими потребами, було зрозуміло, що це маніпуляція. Як ви взагалі до всього цього поставилися?
-Думаю, що з самого початку не було великого бажання їхати до України, це по-перше. Беручи до уваги весь контекст у стосунках між Росією та Україною, після чергового випуску новин, в якому будуть розповідати про те, який жах в Україні, показувати пісенний конкурс з Києва, де всі посміхаються, прапорці, музика. Думаю, для тих людей, які приймали це рішення, це було б великою проблемою. І не було великого бажання. Але в той самий час топнути ногою та сказати: "Ми бойкотуємо це" - це підставити самих себе. Перемогло бажання довести ситуацію до точки кипіння, абсурду. Абсурд і стався.
-Ви спілкувалися з Юлією Самойловою. Чи не образило її те, що вона не поїхала і стала просто дівчиною для маніпуляції?
-Сама Юлія – дівчинка - божа кульбабка. Вона щиро хотіла сюди приїхати, хотіла заспівати свою пісню. Але вона, як було заявлено організаторами з боку телеканалу "Росія", отримала втішний приз - обіцянку взяти участь у "Євробаченні" наступного року.