Оппоблок организовал очередное нападение на себя?

Есть версия, которая находит свое подтверждение, о том, что нападение на палатку Оппоблока, очередная спланированная этой политсилой провокация. Подобные мелитопольцы уже видели с поджогом с минимальным ущербом аптек семьи депутата Елены Трошиной и нападением на нее же - с побоями без травм. Очередную попытку надавить на жалость, похоже предприняли сегодня в ОБ.

В последнее время синие  палатки не пользуются популярнстью . Люди устали от политики и от лживых прокламаций оппозиционеров, поэтому и стараются обходить их стороной. Дабы подогреть интерес к своей акции со стороны общественности и выставить себя в роли жертвы, чем депутаты от Оппоблока регулярно занимаются,  оппозиционные активисты сами устроили провокацию. Такой версии придерживвается  Людмила Шведюк, которая пдьехала на место конфликта вместе с адвокатом Натальи Мещерякорвой, и наблюдала со стороны за происходящим.

Происходившие события она описала на своей странице в Фейсбук.

Сьогодні відбувся черговий припадок демократії та правової держави. Тобто у ситуації, точніше, брудній інсинуації, прямо приймали участь діячі оппоблоку, поліції, депутатка.

Якщо у двох словах, то ситуація була така. 
На Natalia Meshcheriakova напали охоронці опоблока та намагалися її чи то залякати викраденням, чи то викрасти.

Цьому перешкодили двоє випадкових перехожих. Наталя встигла попросити по допомогу за телефоном мене та хлопців із Правого Сектору. Нападники, усвідомлюючи, що залякати її не вдалося (а, можливо й викрасти) викликали нашу піліцію (від слів «поліція» та «міліція»). Я прибула на місце вже коли приїхала піліція та хлопці із ПС.

З того, що я побачила та почула в мене склалося чітке враження про сплановану провокацію оппоблока. Так, Мещерякова Н. поспілкувалася із агітаторами опоблоку, які перебували у наметі навколо «Ріжського ринку», пішла у свої справах. Не встигла вона відійти й двох кроків, як на неї напав невідомий чоловік, почав хапати за руки та перешкоджати їй йти. З чим пов’язана його поведінка так й залишилося невідомим. Але достовірно відомо, що цей чоловік є охоронцем на зарплатні оппоблоку. 
Звісно, Мещерякова підняла галас та привернула увагу перехожих до цього неподобства. Чоловік відразу від неї відчинився. З’ясовувати чим викликана така поведінка цього божевільного, Наталя не стала. Не було бажання та часу. Вона пішла далі у своїх справах.

Біля «Грін Хаусу» її наздогнав цей божевільний із своїм другом. Та вже у двох вони почали хапати її за руки, перешкоджати рухатися та штовхали по напрямку до автівки, яку було припарковано на узбіччі. 
Не відомо, чим би закінчилося це викрадення, але у справу втрутилися двоє випадкових перехожих, які й перешкодили нападникам довести до кінця те, що вони планували. 
Згодом приїхала піліція в особі Звоннікова Дмитра Михайловича (нагрудний знак № 0084354) та ще одного такого же піліціятна.

Тут почалося найцікавіше. 
Нападники були на місці та спілкувалися із піліціянтами як із своїми знайомими. Звонніков не дуже хотів будь що робити, але прибуття адвоката Наталі його стимулювало для виконання роботи та вимог закону. 
До Звоннікова неодноразово звертався й адвокат, й Наталя, і я із проханнями встановити особи чоловіків, які напали на Наталю. Але цей піліціянт під різними приводами уникав це робити. 
У подальшому, нападники нібито повільно зникли. Але у процесі цього зникнення Звонікову було повідомлення що підозрювані у нападі уходять. На що він запевнив, що вони повернуться. З його слів, вони йому це самі сказали. Згодом повернувся тільки один. Другий, який найбільш завзято нападав на Наталю так й зник.

На зміну Звоннікову та його колезі приїхала оперативна група. Та почалися якісь чудеса. Усі намагалися дізнатися у Наталі навіщо вона порізала намет агітаторів на «Маяку»? 
Нібито на місці цього злочину вже знайдено ніж з її відбитками пальців. Від інших було чутно, що це був не ніж, а лезо від канцелярського ножа. Треті говорили про бритвене лезо. Але усі були впевнені, що знайдені відбитки її пальців. При чому усі правоохоронці робили вигляд, що не чують про те, що на Наталю напали та один із нападників втік. Піліція опікувалася тільки пошкодженим наметом агітаторів.

Якось так сталось, що як тільки піліціянти закінчили збирати пояснення, приїхала депутат Гала Данильченко із телебаченням та почала усіх присутніх звинувачувати у пошкодженні намету, планах спалити намети та в інших злочинах, які вони чи то планують, чи то планували проти її особисто та оппоблоку у м. Мелітополь. 
 В цілому, Гала була як Гала безглузда, вульгарна та нещадна. 
Незважаючи на пряму заборону проводи приватну фотозйомку вона для невідомої мети фотографувала усіх присутніх, а її приватні охоронці, в купі із піліціянтами забезпечувати порушення прав на приватне життя усіх присутніх (ст. 307 Цивільного кодексу України).

Взагалі, поява Галі була дуже своєчасна та зручна для міліціянтів, оскільки вона своєю епатажною поведінкою вже не перешкоджала піліціянтам проводити слідчі дії, але вони ще були на місці, а у випадку чого, могли її захистити від наслідків її неадекватності. 
В мене навіть склалося враження що вона чекала на сигнал про закінчення слідчих дій що би під захистом піліціянтів робити собі піар на камеру телеканалу баліцкого. На її хамську та зневажливу поведінку піліціянти не реагували, не зважаючи на неодноразові мої вимоги до них припинити її глузування з мене.

Це коротко.
В мене склалося враження, що події були спланованою оппоблоком рекламною акцією себе шляхом виставляння у якості жертви від нападків чергового патріота. 
Розробили дуже цікавий звичайному ватнику сценарій – проукраїнська пенсіонерка пошматувала ножем агітаційний намет оппоблока, а охорона цього намету її затримала. 
Але, як мені вбачається, щось пішло не так.