У Мелітополі за окупантів кожен фрік або ноунейм, вірний ідеям "русского мира", може проявити себе по-повній. Причому нести на камери пропагандистів можна відверту єресь - не дуже перебірливий народ і це "з'їсть", навіть доказів наводити не треба.
Про "русскую весну" - і не тільки
Одним із таких "єретиків" став і "доцент" кафедри історії МГУ імені Макаренка Олександр Жиряков.
Цей вирішив поміркувати про "русскую весну" та "кримську весну", а також Новоросію. До складу останньої, на думку "доцента", цілком і повністю входить Запорізька область укупі з Мелітополем.
- "Кримська весна" стала каталізатором набагато масштабніших і значущих подій. Потім до неї підключилися Луганськ, Донецьк, Одеса, Харків. Ми можемо згадати і "300 запорожців", і події 9 травня 2014 року в нашому Мелітополі. Маса людей вийшла на захист своєї культури, своїх цінностей. І тому, власне, "русская весна" - це набагато ширше поняття, ніж "Кримська весна", - ніс нісенітницю Жиряков.
Так, "300 запорожців", яких у зазначений день у відповідь на їхні провокації патріоти закидали яйцями і засипали борошном, мали вельми епічний вигляд.
До мордобою, щоправда, справа не дійшла - від розправи над русофілами, серед яких був і пропагандист Рогов (він занадто активний зараз в Мелітополі), врятували ті самі патріоти, буквально витягуючи особливо завзятих любителів бійки від "лінії фронту".
Вчена єресь
Що стосується Новоросії, то тут "доцент" був ще більш красномовний.
- Кожен великий регіон має складається протягом історично довгого часу - і ось те, що в Україні називали Південний Схід, це і є землі Новоросії. Недарма тут відбувалося постійне введення нових нібито героїв, нової символіки, знищувалися, стиралися старі історичні пам'ятки, стиралася вся пам'ять про наше минуле, про наших пращурів, - від такої кількості фейків стало не по собі навіть досвідченим у питаннях російської пропаганди фахівцям.
Однак "світило науки" і не думало вгамовуватися.
- Новоросія - це назва великого регіону, який розкинувся від Одеси на заході до Маріуполя і Таганрога на сході, від Севастополя на півдні до міста Дніпра на півночі. Ось це і є Новоросія, - вважає "вчений".
Запорізька область, за словами зрадника - це теж частина Новоросії. А Мелітополь - мало не її центр.
- Якщо говорити про географічне положення Новоросії, то Запорізька область - її центральна частина. До Одеси, Таганрога, Дніпра і Севастополя від Мелітополя приблизно рівна відстань, тому Запорізька область - це безсумнівно історична частина Новоросії.
Треба думати, що до 1783 року, на думку "доцента", у Запорізької області історії не існувало. Тільки після Катерини Другої вона з'явилася.
Зрадник зі стажем
...Олександр Жиряков уже давно співчуває "русскому миру". А з приходом окупантів став доцентом кафедри історії мелітопольського "вишу".
Як повідомляють нам колишні колеги Жирякова, він працював на кафедрі історії з 2000 року. Основними предметами викладання були "Нова і новітня історія країн Європи".
Як із таким великодержавним підходом він примудрявся викладати новітню історію Європи, абсолютно незрозуміло.
- Історією України не цікавився, не може аналізувати події, пов'язані з країною. Не цікавився й історією Росії. Тому провести компетентний аналіз історії країн не в змозі. Не має якісних фахових статей, особливо з міжнародною індексацією. Немає жодної монографії чи навчального посібника його авторства, - кажуть про зрадника колеги.
І вже з нульових за Жиряковим спостерігалося постійне неприйняття всього, що пов'язано з Україною чи її історією України. Він принципово не брав участі в заходах національно-патріотичного спрямування, на цьому ґрунті виникали конфлікти з колегами. Не використовував у навчальному процесі українську мову.
А вже з 2014 року він почав на постійній основі говорити про прихід росії в Україну, завуальовано погрожував патріотам України розправою.
З 2022 року Жиряков активно співпрацює з окупантами. За що його залишили "трудитися" у "виші" доцентом кафедри історії.
Крім цього, він зарекомендував себе хамом і збочинцем, влаштовуючи на парах якимось "рольові" ігри.
- Поводився зверхньо, принижуючи студентів, особливо дівчат. Неодноразово в поліцію надходили скарги від студентів про приниження їхньої честі та гідності. Пари любив проводити з точки зору рольових ігор (повії, куртизанки, плебеї тощо). Відрізнявся хамством, демагогією і цинізмом, - згадують колеги.
У такому ж великоросійському дусі виховав Олександр Жиряков і свого сина Костянтина (на нижньому фото в центрі), якого окупанти призначили асистентом кафедри гуманітарних наук МГУ імені Макаренка.
Цікава й постать "журналістки", яка брала інтерв'ю в "доцента". Її звуть Антоніна Голуб (Тимченко, на світлині -- із фотоапаратом).
Ця колишня співробітниця ТРК "Мелітополь" з перших днів окупації пішла на службу до рашистів. Вони нагородили її посадою заступника директора пресслужби "вишу".
У разі, якщо вам відомі факти співпраці будь-яких осіб з окупантами Мелітополя, просимо анонімно подавати зазначену інформацію на спеціально створену електронну скриньку: [email protected] або на наш чат-бот @Riamsupport_bot.