#трамп, #война, #мир, #оккупация, #мелитополь, #территории
Відмова України від Мелітополя та інших окупованих Росією регіонів в обмін на гарантію вступу до НАТО. Ця концепція офіційно не обговорюється на саміті Альянсу в Брюсселі.
Однак до такої можливості періодично повертаються в усіх неформальних розмовах, зокрема й за останні кілька днів, пише La Repubblica. У виданні вважають, що це дійсно рушійна сила для прискорення допомоги Києву.
Журналісти вважають, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг знову повернувся до ідеї, що Україна рано чи пізно отримає членство в Альянсі. А напередодні про цю перспективу заговорив держсекретар США Ентоні Блінкен . У виданні зазначили, що для цього є дві причини.
Перша причина, як зазначили журналісти, у тому, що такий "обмін" багато експертів розглядають як одне з можливих рішень для припинення війни. Поки що це не є політично оціненим варіантом. Але де-факто він існує.
Другу причину у виданні називають більш конкретною. Зокрема, багато європейських адміністрацій і сам Білий дім занепокоєні тим, що це може стати козирем Дональда Трампа в разі його перемоги на президентських виборах у листопаді. Колишній президент США неодноразово запевняв, що якщо він повернеться на посаду "головнокомандувача", то в одну мить розв'яже суперечку між Москвою та Києвом. І це був би саме той крок, який дозволив би взяти на себе роль "короля-миротворця".
По суті, план полягав би в тому, щоб залишити окуповані території Кремлю - Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. А потім зміцнити кордони. Частина України, яка зараз контролюється українським урядом, приєдналася б до НАТО. У виданні зазначили, що це шлях, який дуже нагадує те, що сталося після Другої світової війни із Західною Німеччиною. Німецьку націю розкололи навпіл, фактично поступившись контролем над східною частиною СРСР і водночас включивши західну частину до Північноатлантичного Альянсу в 1955 році.
Водночас Washington Post трактує план Трампа дещо по-іншому. У публікації видання йдеться про те, що припинення війни буде після того, як Росія отримає Крим і прикордонні території Донбасу. Мелітополь, як і вся Запорізька область має повернутися в лоно України.
Трохи менше року тому, на Вільнюському саміті президент України Зеленський виступив із проханням про негайне приєднання до НАТО з надією негайно убезпечити кордони і таким чином дати військову відповідь на російське вторгнення. Тоді, незважаючи на заспокоєння з приводу майбутнього, більш-менш усі партнери - починаючи зі США - висловилися проти цього прохання, щоб уникнути прямої війни з Москвою. Тепер же, підкреслили у виданні, сценарій може змінитися. Особливо в тому разі, якщо Трамп повернеться в Овальний кабінет.
Але саме тому збільшується потреба в прискоренні допомоги Києву. Зокрема, генеральний секретар НАТО наголосив на необхідності надати військову підтримку постійній і не прив'язаній до алеаторного характеру політики з огляду на це. Не в останню чергу тому, що якщо це рішення справді буде ухвалено, важливо, щоб Україна зберегла якомога більшу частину своєї території в період до початку наступного року. Для досягнення цієї мети ЗСУ мають бути забезпечені зброєю, боєприпасами і, можливо, навіть людьми. "Гіпотеза Трампа" викликає певну тривогу в Європі, оскільки це все одно було б капітуляцією перед російською перевагою.
Російський контрнаступ уже розпочався. Атака, про яку заявляє ІДІЛ (теракт у "Крокус Сіті Холі" - ред.), стає для Путіна гігантським виправданням для посилення бомбардувань навіть цивільних об'єктів і мирного населення. Навіть у Кремлі усвідомлюють, що 2025 рік стане роком, коли можна буде розіграти перемир'я. Але 2024 рік все ще залишається роком битви. Мобілізація 300 тисяч додаткових солдатів за наказом Кремля і підписаний Володимиром Зеленським закон про зниження призовного віку до 25 років свідчить, що найближчі місяці будуть місяцями правди. Кордон між Росією та Україною дуже довгий і потребує людей, щоб його охороняти. Страх, що путінська армія прорветься, зараз є постійним тремтінням, що пробігає по спині всіх європейських лідерів.
Ба більше, вибори у США в листопаді стають своєрідною "заморозкою" багатьох глобальних рішень. По суті, російський президент зараз не зацікавлений у переговорах із Байденом про перемир'я або будь-який інший варіант. Він зробить це з новим або підтвердженим керівником Білого дому. А до того часу йому необхідно зміцнювати свої стартові позиції. Тобто завойовувати шматки України.
Києву та його союзникам потрібно робити прямо протилежне. Знаючи, що весна - це сезон найжорстокішої війни на місцевості. І тільки наступного року відкриється інший сценарій. Коли боєприпасами стануть переважно завойовані території або ті, які вдасться відстояти.
