Днями Дмитро Комаров повернувся зі 108-денної експедиції Непалом і потрапив на бал квітів.
-Твій вигляд сьогодні дуже відрізняється від того, яким ти був протягом 108 днів.
-Так, сьогодні я такий "білий та пухнастий". Але насправді, мені комфортніше у трекінгових чоботах, у альнпіністських штанях з ледорубом. Проте, мандрівник це така людина, яка повинна адаптуватися до будь-якої ситуації. Ось зараз я білявий такий.
-Ти зробив крок назустріч мрії. У Непалі ти підкорив вершину, яка є тренувальною перед сходженням на Еверест.
-Ті фірми, які кажуть, що це тренувальна вершина - потрібно закрити, бо вони повбивають людей. Там дійсно смертельно небезпечно. Кажуть, що коли в альпініста немає сил - доходиш на силі волі. Я це відчува не раз. Це мій не перший 6-тисячник. Трапляєтсья таке, коли мозок переходить в анабіозний стан і ти вже не людина, а ніпівзомбі. Робиш крок, потім робиш 30 вдохів - видохів, потім мозок ставить ногам наступну задачу - ще один крок. Тобто, дієш як примітивна тварина і це нормально. В якийсь момент в мене почало вискакувати серце і я подумав: "Невже зараз помру"? Не вистачало дихання, ковтав жадібно повітря, і серце стрибало, аж куртка рухалася. Я зупинився хвилин на 10, зібрався, сказав собі, що не можу здатися і пішов далі вгору. Це було круто, коли ти стоїш з українським прапором нагорі і бачиш під собою 5-тисячники, вони десь далеко внизу. А уяви собі з Евересту який вид!
-Невже телебачення того варте? Невже варто так ризикувати життям, щоб зробити і зняти програму?
-Так за гроші не працюють, тут потрібно бути трохи схибленим в гарному сенсі і жити цією справою. "Світ навиворіт" - це як моя дитина. Я його створив, зробив, тому я кайфую від цього.
-Еверест - неайнебезпечніше сходження, яке тільки можна вигадати. Коли ти збираєшся його підкорити?
-Хочу реалізувати цей проект до 40-річчя. Тобто, маю ще 7 років в запасі. Але це буде не просто сходження, не просто спецвипуск "Світу навиворіт". Я хочу організувати глобальну українську експедицію з особливими "фішками". Я це готую. Для цього, звісно, потрібен мійльон доларів, тому я звертаюся до спонсорів. Можливо, хтось може проспонсорувати мені цю експедицію? Бо це буде не одна-дві людини, це буде дуже масштабно.
-Твоєму життю загрожувала небезпека, ти потрапив в лікарню в Непалі. Що трапилося?
-Це гірська хвороба.
-Недостаток кисню?
-Так, і перші ліки - скинути висоту. Я спочатку на 5,5 тисячах взяв коня і спустився до 4,5 тисяч метрів. Думав, що допоможе. Але прокинувся і зрозумів, шр не допомогло. Тоді я зателефонував до страхової компанії і мені надіслали вертоліт. Ми летіли в заметіль і навіть здійснили аварійну посадку в городі звичайних непальців, бо летіти далі не могли.
-Після такого великого відрядження тебе у "Борисполі" зустрічали, як героя. Я так розмію, ти маєш власний фан-клуб.
-Я не очікував такої зустрічі. Перше, що я сказав, коли це побачив: "Але ж я не Джамала, я "Євробачення" не вигравав. Зустрічав цілий натовп з кульками та плакатами, це було дуже приємно.
-Ти примудрився вболівати за Джамалу просто в Непалі. Не зважаючи на те що, і з інтернетом там не все добре. Але ти один з найперших привітав її з перемогою.
-Я знайшов монаха, який сказав українською "Вітаю, Джамала, з перемогою!" Це було дуже гарно.