-Маріє, зважаючи на твою любов до фешн-індустрії, до укранських і не тільки дизайнерів, можу припустити, що у твоїй доньки Нани, якій майже 12 років, вже є перші прояви любові до моди.
-На цей кутюрний наряд від Т'єрі Мюглера вона запитала: "Що ти там ховаєш?" Ось тобі відповідь.
-Тобто, вона жодного разу не просила в тебе туфлі на підборах, рожеві сукні?
-Ні, їй подобаються бобмери, джинси, кепки, футболки з дурнуватими написами та багато-багато кедів.
-Зараз, зважаючи на те, що не вийшо відірватися на Нані, народився Олександр, маленький пупс. Його можна одягати, як ляльку. Відриваєшся на ньому?
-Ні, він у нас не світська людина, не любить світські заходи. Я все ж таки більше за здоров'я, ніж за показуху, тому він носить одяг з натуральних тканин.
-Сину тільки виповнися рік, як відсвяткували?
-Святкували родиною, приїхала моя мама, я замовила торт, вранці привезли кульки, він їх налякався та заплакав. А увечері ми його вітали. А він сидів з хлібною паличкою, які дуже любить, в руках. Це свято ми більше святкували з Тимуром, він мені весь день надсилав квіти, де б я не була цього дня.
-А подарунок?
-Ні, тільки квіти. Десь букетів п'ять було. На роботі, в кафе, на зустрічі. Перший день народження Олександра запам'ятаю так.