Действенным оказался способ, которым решила воспользоваться редакция РИА Мелитополь в борьбе с хамами-маршуртчиками, обратившись к мелитопольским ветеранам АТО.
Дело было так. Несколько дней назад к нам в редакцию позвонила Галина Самойленко, жена инвалида Второй мировой войны Григория Самойленко и со слезами рассказала об очередном случае хамства со стороны мелитопольских маршрутчиков. Водитель маршрутки №1 категорически отказывался везти, как того требует закон, бесплатно сопровождавшую жену Григория Самойленко. И ничего если бы просто отказывал, а всячески унижал пожилых людей. Мы не станем повторять, что говорил водитель автобуса, настолько это находится за гранью понимания нормального человека. Закончил свой "спич" маршрутчик угрозой: "Больше не попадайтесь мне на глаза".
Галина Самойленко, звоня журналистам, спрашивала совета, что делать, ведь после этой поездки она еле успокоила мужа, который находится в очень солидном возрасте. И что теперь делать пожилым людям, бояться встретиться с автором угроз? Выслушав жалобу, мы решили не звонить в транспортный сектор горисполкома. Неоднократные обращения туда, порядка с провозом пассажиров льготных категорий, не добавило. Поэтому мы решили обратиться к мелитопольским АТОшникам.
Опыт "стимуляции" маршрутчиков выполнять требования законодательства у них в Мелитополе уже был. Правда, тогда дело касалось бесплатного провоза ветеранов нынешней войны. Руководитель Мелитопольского Союза ветеранов АТО Владимир Минко пообещал в ситуации разобраться и с маршрутчиком встретиться. Так и случилось. Сегодня водитель, который отказал в бесплатном проезде сопровождающей инвалида вместе с руководителем предприятия "с доставкой на дом" извинялись перед ветераном и его супругой. Надеемся, этот урок станет показательным для всех маршрутчиков, которые решат, что много теряют на бесплатном проезде.
Вот, что написал на своей странице в Фейсбук Владимир Минко.
«Мы воевали с захватчиками в 1941-45 годах, а на востоке страны наши герои показали, как нужно любить и защищать нашу Родину-Украину сегодня!» - такі слова сказав на свій 90-річний ювілей інвалід першої групи, учасник бойових дій, справжній ветеран другої світової війни Самойленко Григорій Васильович.
Зараз йому 91 рік та він з боєм намагається проїхати в маршрутних таксі міста Мелітополя по посвідченню. Вчора водій маршрутки йому сказав "Ти ж ходиш, то який ти інвалід" та почав вимагати плату за проїзд від людини яка супроводжувала дідуся (яка по закону також має право безкоштовного проїзду).
За три роки існування Спілка учасників АТО Мелітополя, питання перевезення пільгових категорій підіймалось у виконкомі не один раз, але на даний час жодного результату не досягнуто. Колишній керівник транспортного відділу збирав пачками скарги та вислуховував від Директорів маршрутів казочки, як вони насварили водіїв-негідників або вирішував питання "вибаченнями" від водіїв... і це тривало роками.
Сьогодні, як і раніше, наша Спілка стала ініціатором розбору польотів з приводу хамської поведінки відносно Григорія Васильовича. Водій та Директор вибачались, але на кой чорт, йому потрібні їх вибачення, якщо в нього це третій випадок хамства за два місяці.
В рамках децентралізації, обирати спосіб (безоплатний проїзд чи монетизація) та усі зобов'язання щодо компенсації пільгового проїзду покладені на місцеві органи самоврядування.
Законодавчі гарантії:
1) Закон "Про статус ветеранів війни" який гарантує безоплатний проїзд.
Маємо: Укладені виконкомом з міськими перевізниками договори на перевезення, АЛЕ з пунктом "перевозити пільговиків, тільки в разі компенсації з міського бюджету". Механізму фіксації кількості перевезених пільговиків не запроваджено. Два роки пільгові перевезення не компенсуються. В результаті водії зриваються на пасажирах, тупо соплять в дві дірки та потім вибачаються.
2) Монетизація пільг на проїзд передбачена законом №1774.
Маємо: Запровадити монетизацію місто навряд-чи захоче, тому що це зробить величезну діру в бюджеті. Та скоріш за все ця норма буде скасована, тому що погіршує попередню.
Системно чи кардинально проблема жодним чином не вирішується.
І що далі?
- нам продовжувати пінати виконком? Та вони самі все розуміють;
- по кожній заяві пільговика виїжджати до транспортного відділу? Та ми ж не співробітники Укртрансбезпеки;
- лупцювати водіїв та сваритись з Директорами маршрутів? Так ми ж, бл*дь, правову державу ніби будуємо.
Задовбало... Хоча... може новий керівник транспортного відділу виконкому зможе щось змінити? Як вважаєте?)))