![Тарас Білка: "Як Порошенко втрачає Мелітополь – друге за величиною місто в Запорізькій області"](/images/news/2015/10/46205.jpg?1629450255)
О тревожной политической ситуации в Мелитополе рассказал известный запорожский журналист Тарас Белка:
“Як Порошенко втрачає місто…
Це не історія про зрадоперемогу, це от спостереження та розмови з тими, хто бере участь у виборчому процесі в Мелітополі. Місті, на яке забили. І зробили це даремно. Для початку невеличка справочка.
Що ми знаємо про Мелітополь?
1) Друге за величиною місто в Запорізькій області і тут має бути надруковано 120 000 виборчих бюлетеней. 2) Місто з нестійкими настроями. Так би мовити, велика частина сепаратично налаштованих людей (це логічно, якщо взяти до уваги, що станом на 2001 рік було 39 відсотків етнічних росіян). 3) Це ЄДИНА транспортна розв’язка і дорога на/з Крим (перетинаються дві великі магістралі Одеса-Новоазовськ і Харків-Сімферополь + це стратегічна залізнична станція Придніпровської залізниці на дорозі до того ж Криму 4) Всі колишні регіонали залишилися «при своїх» але з іншою вивіскою і подекуди укріпили «кришу» і позиції (йдеться не про електорат) 5) на північ від міста є військовий аеропорт і військове містечко. А тепер про проблему.
Нажаль, я тут не можу посилатися на людей, з якими говорив і які ділилися інформацією, але є чіткий сценарій, який вже почав працювати. Сценарій зав’язаний на виборах. А точніше на тому нонсенсі, що теритвиборком не зареєстрував спочатку 6 а нині 2 партії (Сильна Україна і БПП), серед яких партія чинного Президента. Дивно, нє?
По суті. Дві партії досі відмовляються реєструвати з різних причин. То номери між кандидатами були поплутані, то кандидати раніше були в пр) але суть не в цьому. Вчора відбувся суд. І суд постановив (цитую): «Визнати протиправною та скасувати Постанову Мелітопольської виборчої комісії №50 про відмову реєструвати кандидатів в депутати…». А тепер «смачне». Я був у Мелітополі сьогодні. Ну, цікаво подивитися шо там і як. І вперше я чув формулювання в виборкомі: «Ну… ми розглянемо рішення суду на засіданні». Я повторю: РОЗГЛЯНЕМО РІШЕННЯ СУДУ! Рішення, Карл!!! Розглянемо, Карл!!!
Тут мій мозок почав скручуватися в черствий бублик…
Хотілося поспілкуватися з головою комісії. Але от халепа… нема його на місці. А де ж? Хто бачив? До нас підійшла людина вже на дворі і поділилася інформацією – пан Колесник ховається в штабі опозиційного блоку в сусідньому коридорі. Все більше це починає нагадувати сюжет Пєлєвіна, але ок.
Йдемо перевіряти. Попутно дізнаємося, що колишні риги навіть офіс не міняли. Тобто опоблок знаходиться там-же де і була пр. В ПК ім. Шевченка. Ну, раз громадська приймальня, то, придушивши всі блювотні рефлекси (гасінню поривів вертольотиків я навчився ще в 9 класі) пробуємо зайти всередину. І що я бачу?
Та тут же міліція) Два здивованих міліціонери нас не пускають. Причина? Ну… там знаходиться особа, яку вони охороняють. А? Шо? Да, при виконанні. Що, представитися? Та нє, не буду, з чого це? Да, при виконанні. Охороняю. Не пущу. Не представлюся! «А якщо я піду посцяти і ваша особа буде в туалеті, теж мене не пустите і змусите грішно помітити куточок в палаці культури?». Нє, – кажуть, – якщо буде вільна кабінка, то пустимо. Ну ок.
Кого ж вони охороняють? Все просто – депутата і любителя георгіївських стрічок Євгена Балицького. Ну, активного учасника від того ж опоблока.
А що далі? А далі все сумно і печально. Тоска, одним словом.
Кандидати як від СУ так і від БПП не знають що робити. От тупо не знають. Збирають мітинг, зачитують звернення до Порошенка, Генпрокурора, в Центрвиборчком… Але про них забули, складається враження. Про Мелітополь, в смислі… І що робити поки не знають.
А тепер в якості висновків і моралі інформація від тих, хто знає. Але знає з іншого боку, так би мовити. Один з них – з виборчої комісії, інший – близький до опоблока, третій – … краще промовчу. Все має причину і наслідок. А ще іноді дядьки хочуть показати в кого міцніші яйця і хто більша альфагорила. Так от. Собсно, інсайд (я не вангую, але просто цікаво як все розвиватиметься, якщо в Києві продовжуватимуть ковирятися в носі, замість розібратися в проблемному місті, майже прифронтовому):
- Відмова реєструвати в т.ч. партію Президента – ляпас у відповідь на події в Бердянську. Там спочатку не зареєстрували опозиційний блок. А тому не випадково обрано було Мелітополь. Місто дуже велике.
- Ляпас має бути сильним і точним. Тому треба вміти жувати жвачку. Далі міська виборча комісія подасть апеляцію в Дніпропетровськ. І тягтиме резину.
- Вже четвертий день в виборчу комісію приходить невідома людина і перевіря всю вхідну документацію. Сказали, так нада. І все.
- В передвиборчий період суди працюють цілодобово тому за дві доби апеляцію розглянуть. Ймовірно – відхилять. Включаємо математику: комісія 06.10 розгляне ухвалу і подасть апеляцію. Щонайменше 07.10 вона буде розглянута. 08.10 буде оприлюднено рішення (це в ідеалі бо розглядатися все може дві доби). Тааак… ну, наче все ок. АЛЕ!!! До 23:59 07.10 мають бути надруковані бюлетені. 120 000. На жеребкування ні СУ ні БПП не допущені бо незареєстровані. Відповідно, бюлетені будуть надруковані без них. І наче в ігровому автоматі в голові дзенькотять мідяки з держбюджету…
- І буде ще один розгляд.
- І буде ще одна апеляція.
- А раптом Київ зацікавиться цими проблемами? А раптом ні…
- Карочє, поки суть да дєло, бюлетені, звичайно передрукують. 120 000. За кошти держбюджету. Да.
- І партії зареєструють. Да. Але є нюанс)
- До реєстрації вони не мають права вести агітацію. Відповідно, ключова задача для територіальної комісії – максимально тягти кота за те місце, яке багато хто в цій самій комісії у себе вважає сталевим.
- За кілька днів до дня тиші партіям дозволять вести агітацію. Вже коли білборди розкуплені і агітація як така до одного місця. До того самого, яке тотально відбувається в Мелітополі.
Такі от діла. Мені просто цікаво, де ще є такі випадки? Де ще міліція що при виконанні охороняє штаб опоблоку і не пускає туди нікого? Сракадошка карочє. Принаймні, поки хтось не насипе в каву властьімущім не кориці а червоного перцю з дустом. Отак не коротко і суб’єктивно.
P.s. Дякую тобі, Боже, що я живу не в Мелітополі…
P.p.s. А ще кажуть, що Denis Pyatigorets якось комусь може це донести) не знаю чому, але просили тебе тегнути. Обіцяв. Тегаю)”