Як би не намагалися загарбники змінити реальність, вона одна. І нічого спільного із росією наше місто не має.
Всі ці убогі декорації у вигляді військових, колаборантів, триколорів та червоних ганчірок, дедалі більше нагадують застарілий реквізит клоунського відділення цирку.
Не дивлячись на залякування, затримання та тортури простих людей, мелітопольці не вірять у те, що "російський світ" хоч скільки-небудь заможний.
У відповідь на терор – народний спротив, листівки та українські прапори, які у місті з'являються повсюдно.
Прагнення до свободи, самоідентифікації та волі, яке загарбники спробували вкрасти у нас 24 лютого, нікуди не поділося, а лише помножилося. Країна агресор навчила нас ще більше любити батьківщину – а мешканців окупованого міста – усім серцем чекати ЗСУ та малювати українські прапори на кожному стовпі.