Після звільнення від російських окупантів Ізюма на Харківщині у місті знайшли одне з найбільших масових поховань. Цвинтар у лісі складався з більш ніж 400 могил із тілами вбитих цивільних та військових. Жахливі фотографії з населеного пункту облетіли весь світ. За однією з них родина упізнала загиблого воїна.
Оксана Сова – вдова захисника України Сергія – із впевненістю заявляє журналістам ФАКТІВ, що на одній зі світлин – рука її чоловіка із жовто-блакитними браслетами. Цю прикрасу зробили власноруч їхні діти, коли у 2014 році проводжали батька тоді ще в зону АТО.
"За зразкову службу він як старший солдат був відзначений численними нагородами. Напередодні повномасштабного вторгнення Сергія відправили на навчання у Десну, він мав отримати кваліфікацію бойового медика. Втім, настало 24 лютого – і його з побратимами відправили боронити рубежі Харківської області. У квітні він перебував на Ізюмському напрямку", – розповідає Оксана.
Востаннє Сергій виходив на звʼязок 19 квітня. Після цього настали довгі місяці мовчання. Родина та друзі військового робили все можливе, щоб дізнатися, чи живий він.
"Щодня я переглядала світлини з моргів та відганяла погані думки. Вірила у диво, адже кількох бійців взяли у полон, хоча й рідні не змогли дізнатись, де їх зараз тримають", – говорить вдова.
Коли вона почула про звільнення Ізюма, то стала чекати звісток про чоловіка. А через кілька днів в інтернеті побачила фотографію з рукою Сергія.
"Я впізнала свого чоловіка за численними татуюваннями, тому що на тілі були великі зображення — це голова сови, зображення черепа, самурай із китайськими ієрогліфами. Навіть витатуйоване ім'я доньки залишилось на руці. Й жовто-сині браслетики. З цими браслетами Сергій не розлучався з 2014 року. Ще тоді, коли він йшов на війну, їх йому як обереги подарували наші діти", – пояснила Оксана.
Пізніше вона дізналася, як саме загинув військовий. Він разом з іншими бійцями потрапив в оточення російських військ та опинився під артилерійським ударом. Можливо, у битві він вижив. Але це може означати, що його, як і інших воїнів катували окупанти. Через важкі бої тіла загиблих захисників не вдалося забрати одразу.
"Синочок дуже сильно плакав за татом. А в неділю зібрався та на сайті Офісу президента залишив Володимиру Зеленському листа, в якому попросив допомоги якнайшвидше повернути батька додому для гідного поховання", – зазначає вдова.
