Військор Мірошников розповів про ситуацію в Україні та Запорізькій області та пояснив, чому ЗСУ не звільняють Запорізьку область.
"Чому окупанти все ще наступають на Бахмут?"
Після початку успішного контрнаступу на Харківщині, Донеччині, Луганщині та ще на правому березі Дніпра на півдні ці питання я зустрічаю дуже часто. Треба з цим розібратися.
Якщо сказати дуже коротко - то наш ГШ приймає відповідні рішення, виходячи з можливостей виконати поставлене завдання.
Нижче постараюся розписати розгорнуто та зрозуміло.
Наш контрнаступ став можливим через серію різних подій - як на фронті, так і у західних кабінетах. Серед них:
- Вимотування та мʼясорубка для орків у Маріуполі, Сєвєродонецьку, Рубіжному, Попасній, Авдіївці та Марʼїнці. Це дало змогу стратегічно зупинити наступ окупантів спочатку широким фронтом, а потім й на конкретних напрямках
- Постачання зброї. Ще у квітні ми не могли мріяти про M142 та M270, а також рахували 122-мм снаряди, які закінчувалися. Зараз у нас величезний арсенал сучасної та точної західної зброї
- Підтримка світу. Риторика більшості західних лідерів змістилася від "треба домовлятися та здати власні інтереси" до "ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно для її перемоги"
- Мобілізація в Україні, підготовка нових підрозділів, бригад та батальйонів. На це пішло багато часу, і процес триває й зараз. Але ВЖЕ є потужний кістяк Сил Оборони, здатний вирішувати завдання оперативного характеру!
Виходячи з цих умов, наш Генштаб окреслив кілька ділянок, де РЕАЛЬНО можна досягти оперативних успіхів.
Також нагадаю, що головним завданням ГШ є виконання поставлених завдань при збереженні життя та здоровʼя наших воїнів.
Тому спочатку ЗСУ погралися з орками у гру "Вгадай, де ми ударимо", після чого перейшли до конкретних дій.
Ще треба не забувати, що наразі стратегічною метою путіна є утримання захоплених територій та стійкість коридору до Криму.
Через це, вони розпіарений 3-й АК (а зараз вже й мобіків) кинули на ділянку Токмак-Мелітополь-Бердянськ, а також близько до адмінмеж Криму - на Чаплинку, Новотроїцьке та Рикове.
Хоча спочатку плани щодо 3-го АК були геть іншими - посилення наступу на Харків, Словʼянськ, Донецьк та Бахмут. Тепер за перші два міста окупанти взагалі можуть забути.
Тому:
- Через високу концентрацію орків у Запорізькій області, ЗСУ зараз не мають змоги виконувати там завдання оперативного характеру. Наприклад, звільнити Токмак чи дійти до Бердянська.
АЛЕ! При цьому не виключаються успіхи тактичного характеру - звільнення кількох сіл, взяття під контроль важливих рокад тощо.
- Проблема Бахмута вирішиться тільки коли буде звільнено Лисичанськ, Гірське, Золоте та Попасну.
Хоча я впевнений, що навіть після того, орки продовжать тиснути на південні околиці Бахмута з Горлівки.
- Виконувати завдання стратегічного характеру (перерізати коридор до Криму, вести бої за Мелітополь, Донецьк та т.д.) ЗСУ зможуть у випадку продовження безперебійного постачання західної зброї.
Потрібен тільки час! А скільки це буде - зрозуміло, що нешвидко.
Зараз треба пишатися нашими воїнами, які стійко боронять Бахмут, Новомихайлівку, Марʼїнку, Соледар, Авдіївку. Які наступають на сватівському напрямку, у бік Кремінної та на Херсонщині.