У людської невдячності немає меж. У Мелітополі відомий громадський діяч, голова етнічної діаспори перейшов на бік російських окупантів.
З кожним днем у Мелітополі дедалі більше з'являється тих, хто купився на голослівні обіцянки російських загарбників, зрадив Україну та пішов на співпрацю з ворогом. Заплямувалися колабораціонізмом і деякі голови національних етнічних громад Мелітополя.
Так, наприклад, у списках найголовніших колаборантів регіону давно значиться ім'я голови українсько-польського товариства "Полонія" в Мелітополі Наталії Козерятської. Величезна братня допомога Польщі українському народу і підтримка у війні з росією ніяк не вплинули на рішення Козерятської стати одним із найактивніших "міньйонів" окупантів: вона на камери російських журналістів займалася "сортуванням української нацистської літератури" і розпакуванням пропагандистських російських книг, привезених для промивання мізків мелітопольцям, а потім і зовсім - увійшла до так званого "виборчого штабу" загарбників, де відповідала за набір "членів комісій" для псевдо-референдуму. У тому числі і за ці злочини колаборантку з ганьбою позбавила посади Асоціація національних меншин.
На бік ворога також перейшов голова вірменської діаспори Мелітополя Маргарян Льова Сурикович – відомий у районі громадський діяч, голова громадської організації "Вірменська громада Масіс", депутат Мелітопольської райради. 59-річний Маргарян також є відомим підприємцем – власником компанії з виробництва сирів "Еліта". Був головою Ради Спілки громадських організацій "Рада Національних Товариств" м. Мелітополя, володар медалі Верховної Ради України "За заслуги перед українським народом" (2013).
І ось ця, здавалося б абсолютно заслужена людина, громадянин України без жодних сумнівів за першої нагоди перейшов на бік російських загарбників. Проект Суки Мелітополя, який зібрав досьє на зрадника, розкриває деякі подробиці біографії Льови Маргаряна.
- Маргарян, як і решта і більшість членів вірменської громади в Мелітополі, завжди залишався прихильником захоплення Карабаха та створення "Великої Вірменії". Погляди на складний міжетнічний конфлікт з Азербайджаном сформував у діаспори ставлення і до окупації Криму, і до російсько-українського конфлікту, - повідомляють автори проекту.
Ці слова недвозначно натякають на значну кількість представників вірменської діаспори Мелітополя, які зараз співпрацюють з окупантами.
Приміром, привітно приймає у себе в ресторані "Джокер" власник Юрій Балян. Аналогічна ситуація і в парку із родиною кальянною. Вітають та годують окупантів і господарі кафе "Грін Хаус".
Льова Маргарян звинувачується у підтримці "руського міра" та агітації за окупантів. Приймав участь у пропагандистських заходах та зйомці в роликах для кремлівських ЗМІ. Також він надавав підтримку російській окупаційній армії та увійшов до "команди" районної псевдо-адмінситрації під керівництвом гауляйтерів. З таким "послужним списком" на "заслуженого громадянина України" чекає тепер лише суд і в'язниця.
- Забув привітність, гостинність, захист, громадянство, яке Україна надала йому та його сім'ї з 1994р. Зрадив український народ, який дав притулок на своїй землі, коли жити у Вірменії стало важко, - нагадує зраднику проект Суки Мелітополя.
На жаль, зрадники ніколи не пам'ятають добра і не знають вдячності. А спроби домовитися по-хорошому вони сприймають як слабкість та простір для здійснення чергової підлості.
Тим часом житель Мелітополя, якого двічі намагалися мобілізувати рашисти, вирвався з окупації