Є така риса у росіян, подавати свою звичну роботу як подвиг. Подібну діяльність на межі сорому вони розгорнули і в окупованому Мелітополі.
Робити зі своєї роботи і простих, звичайних речей щось неймовірне, привід для гордості на рівні подвигу - це майже "національний спорт" у росіян. Це там чиновники змагаються один з одним, хто помпезніше "відкриє" новий смітник чи туалет у місті; це там залатані дірки в асфальті приїжджають знімати журналісти; це в Росії пофарбовані стіни вважаються "капітальним ремонтом". На жаль, разом із самими російськими загарбниками ці "духовні скрєпи" дісталися і окупованих територій України.
Так у Мелітополі, який лише нещодавно відзначав відкриття Льодової арени та інших суперсучасних спортивних комплексів, ремонт міських шкіл та лікарень за найвищими європейськими стандартами, загарбники тепер намагаються здивувати місцевих мешканців пофарбованими дверима, як символом "бурхливої роботи" з "покращення міського життя". Воно й зрозуміло: у тому безпросвітному болоті, звідки понаїхали в Україну інтервенти, пофарбовані двері – це справді подія. Приблизно на такому ж рівні знято й усілякі "відеозвіти" про роботу поліцаїв щодо "запобігання" різних злочинів.
Цього разу як саундтрек до своїх "спецоперацій" загарбники, які прийшли на українську землю з кривавою війною, використали криву переробку антивоєнної пісні Віктора Цоя "Група крові". У цьому виявляється ще одна типова риса окупантів: брати щось якісне, високе та добре і перекручувати його суть з ніг на голову, перетворюючи на деструктивний та убогий несмак.
Натомість ця композиція, на думку загарбників, посилила той накал пафосу, з яким вони виконають свою звичайну роботу. А робота у них зараз одна: усіма можливими способами отруювати життя мешканцям Мелітопольського району, встановлювати правила несвободи та закручувати "гайки" терору. Начальство вимагає досягнень, російські фашисти вимагають крові українців, тож окупанти вирушають шукати "українських диверсантів" та полюють на патріотів.
Справжніх партизанів вони, як правило, знайти не здатні, тому або видають за "пійманого диверсанта" першого мирного жителя, що попався під руку, або влаштовують "рейди" з пошуку "нелегальної зброї". Практика показує, що "нелегальною" вважається вся зброя, яку знаходять окупанти, бо зверху їм надійшло розпорядження залишати мелітопольців без засобів самозахисту - "від гріха подалі". Ось і вкотре загарбники відібрали зброю у мешканців Мелітопольського району: навіть незважаючи на те, що власники мали на нього дозволи.
71419" data-width="100%">
За повідомленням псевдо-відомств окупантів, у двох жителів їм вдалося виявити цілий "арсенал зброї та боєприпасів". Чергове "кіно" з цієї нагоди являє собою обшук у будинках мелітопольців і знаходження то тут, то там заряджених пістолетів, автоматів. Бракує тільки гранатометів, які так люблять додавати окупанти в подібні ролики.