У найбільшому селі України – Костянтинівці Мелітопольського району місцеві керівники показали, як уміють перевзутись на ходу.
З керівництвом у Ханді, як називають селище у передмісті місцеві, були вічні проблеми. Перед війною точилася боротьба за владу родини Горбань Тетяни та Валерія і їхніх колишніх подруг– Христини Левадної та Юлії Дузь. У бабській війні перемогу здобули колишні подруги. Керувати вдосталь не встигли, як почалася війна.
Спочатку подруги намагалися «пробігти між крапель» - не виказували свого явного проросійського настрою. А потім уже публічно святкували День росії та організовували фейковий референдум у громаді. Нині Христина Левадна – вірний «багнет» у команді районного зрадника Андрія Сігути. Вона обіймає за окупаційної влади посаду голови сільради.
Спираючись на силовий ресурс окупантів, колабрнатка створила персональний терор та фашистський режим у селі. Схиляла селян до участі у псевдо-референдумі, організовувала роботу захоплених орками шкіл, оформлення російських паспортів. Особисто виступала на сцені ПК у День прапора росії.
А допомогав їй у всьому чоловік Олександр Левадний. Відомий фермер, юрист та керівник Мелітопольської районної організації ОПЗЖ, депутат Мелітопольської райради.
До спрута сільських колаборантів входить і Юлія Дузь. До війни вона обіймала посаду заступника голови сільської ради.
Після приходу окупантів пішла на співпрацю із ними. Нині залишається на тій же посаді.
Юлія Дузь була помічена з виступом на святкуванні дня прапора (ганчірки) росії. Була одним із організаторів фейкового референдуму у Костянтинівці.
А батько зрадниці знімав прапор України із флагштока біля сільської ради Костянтинівки, повідомлять місцеві мешканці.
Батьки Юлії Дузь (Пріщенко), яро підтримують російський світ, не приховуючи цього.
До речі, це завдяки «спруту» місцевих колаборантів бюджетники, включаючи вчителів, лікарів не отримують у Костянтинівській громаді зарплату від України вже майже 5 місяців.
На жаль, не поспішають із затвердженням нових начальників військових адміністрацій і у Запорізькій військовій адміністрації. У результаті деякі люди, щоб не померти з голоду, змушені були піти на роботу і отримують зарплату в рублях. Деякі вчителі виїхали на підконтрольну Україні територію, ведуть заняття дистанційно, але жодної копійки зарплати так і не отримали, незважаючи на те, що людям необхідно винаймати житло та харчуватися.
У випадку, якщо вам відомі факти співпраці будь-яких осіб з окупантами Мелітополя, просимо анонімно подавати зазначену інформацію на спеціально створену електронну скриньку: [email protected] або на електронну скриньку
@RiaMelitopolTV
Докладніше про можливі форми співпраці з окупаційною адміністрацією та формат надання інформації - у чат-боті Мелітопольської міської ради: Вкладка «Повідомити про колаборанта».