
За дев'ять місяців окупації гауляйтери та рашисти перетворили затишний Мелітополь на смітник, де скоро не буде жодного дерева.
Квіти на центральних клумбах ніхто не висаджував. Кущі самшиту та спіреї містом та в центральному парку імені Горького масово вирубають по команді гауляйтерів, які вважають, що в них партизани можуть сховати вибухівку.
А так тепер виглядає центр міста. Гілки на всіх деревах зрізані так, що Мелітополь тепер асоціюється з містом високих пнів.
Іржаві велопарковки з облізлим серцем на слогані "I love MLT" коло бібліотеки імені Лермонтова яскраво малюють картинку «русского мир» на тлі виставки у вітрині з книгами "Російська історична проза" та біографії володимира путіна.
Фотозону «Мелітополь Саме тут..» на тлі якої селфилися російські військові в перші місяці окупації, гауляйтери розпорядилися зовсім демонтувати.
Примітно, що ніхто з любителів російського світу сьогодні не обурюється, що в місті масово рубають дерева, як це було в мирний час. Тут із двох одне: або велика любов до Росії та її політики затьмарила розум колаборантів, або диктаторський режим путіна вже не дає зайвий раз рота відкрити і висловити свою думку, як це було в демократичній Україні. Проте визнають це колаборанти навряд. У них «мирне життя» за вікном.
А ось, до речі, з останніх дизайнерських творінь від мелітопольських колаборантів та окупантів – цвинтар у центрі міста. Цей пейзаж, до речі, також уже нікого не обурює.