В місті немає медикаментів та медиків у достатній кількості. Багато сімейних лікарів виїхали на підконтрольну, але бердянці підтримують з ними онлайн-зв'язок.
Якщо треба до вузького фахівця, направлення виписує будь який терапевт. Електронні направлення, як і електронні рецепти забуті, оскільки всі медустанови на окупованій території відключені від єдиної електронної системи.
В лабораторії є реактиви далеко не для всіх досліджень.
До війни ми могли не лише записатися до лікаря через електронну чергу, а й зайти на сайт поліклініки, амбулаторій, щоб дізнатися про потрібну інформацію. Нині люди нічого не знають і не знають, де це дізнатися.
Єдиним джерелом інформації залишаються месенджери, соцмережі, наприклад, група “Медицина Бердянська” у фейсбуці, де люди не тільки продають/обмінюють/віддають ліки, а й обмінюються інформацією про контакти лікарів, наявність тих чи інших медичних послуг у місті.
У Бердянську не можна зробити МРТ чи колоноскопію, операцію з видалення катаракти. Та багато інших. Окупанти пропонують їхати до Крима, але тільки маючи паспорт рф.
Бердянці підтримують один одного, обмінюючись ліками, інформацією, контактами хороших лікарів, які, приймаючи приватно, завжди готові безкоштовно допомогти тим, хто потребує допомоги. Допомоги вижити, щоб дожити до приходу ЗСУ.