
Ось що означає підприємницька жилка. Власниця магазину в Мелітопольському районі збудувала цілий бізнес на зраді та прислуговуванні окупантам.
У магазині "Світлана" села Шевченко Приазовського району від початку окупації з'явився новий ходовий товар. Цей товар - честь та совість власниці магазину Світлани Тихоненко. Їх вона охоче і за гарною знижкою загнала рашистам, поки був попит. Тепер від співпраці з окупантами зрадниця отримує велику вигоду.
За час війни Світлана Тихоненко зробила карколомний кар'єрний ривок від власниці невеликого магазину до члена окупаційної влади. За услужливість російські загарбники призначили колаборантку головою місцевої сільради. Не в останню чергу такої прихильності окупантів Тихоненко досягла привітним прийомом, хорошими знижками та широким спектром послуг у своєму магазині лише для військових Росії. Про це повідомляє проект зі збирання бази даних мелітопольських колаборантів Суки Мелітополя.
На новій посаді сільського гауляйтера Світлана Тихоненко активно взялася за роботу на кшталт найзавзятіших колаборантів. Вона зливала окупантам адреси будинків своїх односельців, які виїхали з окупації. Тепер сюди заселяють російських "чмобіків".
Також Тихоненко відповідала за проведення псевдо-референдуму за приєднання до Росії у своєму селі. До цієї брудної роботи колаборантка підключила і свою матір, якій доручила ходити по хатах із опитуваннями, таким чином зробивши свій бізнес на зраді сімейним. Жителі села Шевченко також запам'ятають, як Світлана вивішувала російський прапор на будівлі сільського медпункту.
Продажна бізнес-вумен сільського штибу вірить у те, що російські окупанти забезпечать їй захист і її "бізнес на зраді" тільки процвітатиме. Однак крім "всенародної любові" зраджених нею односельців, за свої злочини на Тихоненко чекає зустріч з українським правосуддям.
Тим часом, до Мелітополя окупанти завозять швидкі допомоги та розширюють госпіталь.