
Росія продовжує вдавати, що будує далекосяжні плани на окупований Мелітополь. Тут мають намір провести всеросійські вибори.
Досвід псевдо-референдуму за приєднання окупованих територій України до Росії показав усьому світу, як Росія вміє проводити "чесні та відкриті вибори". Свою відпрацьовану практику вкидання бюлетенів, "мертвих душ", фальсифікованих голосів, підроблених екзит-полів, голосувань поза виборчими дільницями та без контролю незалежних спостерігачів російські загарбники "привнесли" і до Мелітополя. Українці виявилися, м'яко кажучи, шоковані такими "виборами", які завжди дають результат "99,9% - ЗА", проте для Росії таке свавілля давно є нормою. Черговий подібний фарс окупанти збираються провести тут і у 2023 році.
Так, у ЦВК країни-агресора заявили, що на окупованій території Запорізької області розпочато підготовку до всеросійських виборів 2023 року. Так званий Єдиний день голосування відбудеться в Росії 10 вересня наступного року. Цього дня росіяни робитимуть вигляд, що впливають на політику своєї держави та обирають губернаторів та депутатів більш ніж двох десятків суб'єктів федерації.
Для Мелітополя та Запорізької області ця подія примітна тим, що буде призначено вибори до місцевого псевдопарламенту окупантів, а також відбудуться вибори "губернатора". Нагадаємо, що зараз цю посаду у статусі "в.о." займає гауляйтер Є. Балицький. Його ж, з великою ймовірністю, і виберуть у Кремлі на цю посаду наступного року. Однак розслаблятися місцевим колаборантам не варто, тому що тепер, після оголошення анексії та "процесу інтеграції" Запорізької області в рф, брати участь у місцевих виборах можуть російські чиновники з будь-яких віддалених куточків країни-агресора - для Кремля це можливість замінити мелітопольських пристосуванців і перебіжчиків на своїх вірних та перевірених підручних.
Тому колаборанти Мелітополя вже зараз активно вриваються у політичну битву, щоб спробувати відвоювати собі місце в офіційній російській владі. Зрадники відчайдушно торгують собою, намагаючись привернути увагу головних російських партій, щоб з їх допомогою взяти участь у виборах 2023 року.
Під таку відповідальну справу у Мелітополі навіть відроджують комуністичну партію. На радість усіх місцевих плакальників по Совку, КПРФ створює тут свій регіональний осередок. Однак очолити комуністів Мелітополя в Кремлі довірили заїжджому "гастролеру": секретарем компартії став Олег Слюсаренко, колишній депутат Верховної Ради Криму. Цим рішенням окупанти гучно "прокинули" найзатятіших мелітопольських комуністів Тараса Гєнова та Максима Зубарєва, які відродити та очолити компартію у Мелітополі мріяли все своє життя і заради цього буквально "лізли на амбразуру". Тим більше, що той самий Зубарєв на посаді партпрацівника мав би більше шансів у майбутньому закріпитися в російській політиці - поточна посада гауляйтера Якимівки поки що гарантує йому лише місце в українській в'язниці.
Колишню начальницю того ж Генова, гауляйтера Кирилівки Є. Уманець вдалося без особливих зусиль "окрутити" партії покійного Жириновського ЛДПР. Примітно, що Уманець завжди була затятою комуністкою, а Ліберально-демократична партія історично є головним ворогом російських комуністів. Але, як кажуть, "гроші та влада не пахнуть", тому Уманець з радістю приймає пропозицію своїх ідейних супротивників і публічно заявляє про те, що "завжди з симпатією ставилася до ЛДПР". Тим більше, яка різниця, якщо обидві партії "ходять" під Путіним і є маріонетковою опозицією путінської "партії влади" "Єдиної Росії".
До речі, інтереси "Єдиної Росії" у Мелітополі Кремль довірив представляти псевдо-меру Галині Данильченко: на початку листопада її під час безглуздого, шитого білими нитками "голосування" обрали секретарем регіонального відділення партії Путіна.
Всі ці "ігри престолів" та битви жаб з гадюками виглядають особливо комічно з урахуванням того, що окупаційна влада всерйоз розраховує протриматись у Мелітополі до вересня наступного року. Єдиний захоплений росією під час повномасштабної війни обласний центр України – Херсон, був звільнений ЗСУ за півроку. Весь цей час окупанти клялися херсонським своїм шанувальникам, що "росія тут назавжди", а самі бігли чи не вплав через Дніпро, коли до міста підходила українська армія. На чому після такого будується самовпевненість рашистів, що їм вдасться ще на рік залишитися в Мелітополі, залишається великою загадкою.