Окупований Мелітополь заполонили загарбники кавказької національності. Вони себе тут почувають як господарі та встановлюють свої порядки та звичаї.
Якщо у пересічного мешканця Мелітополя запитати про зміни, що відбулися за час російської окупації, напевно до першої п'ятірки входитиме величезна кількість людей кавказького походження, що заповнили місто. Сотні, а може й тисячі чеченців, дагестанців, осетин прибули з російськими окупаційними військами до Мелітополя і тут вони почуваються зовсім не як гості.
І цей факт, схоже, не тішить городян ні з проукраїнською, ні проросійською позицією. Люди обізнані бояться повторення долі, наприклад Луганської області, яку Кремль буквально негласно передав під повне управління кадировцям.
Від мелітопольців надходить безліч повідомлень, що у місті повно кавказців не лише у бойовому спорядженні, а й у цивільному. Усі вони вважають за краще ходити групами. Розмовляють, в основному своїми мовами, а не російською - між "своїми" у них російська явно не в пошані. У тому числі й з цієї причини кавказькі бойовики викликають у мелітопольців відчуття справжніх окупантів, "чужинців", загарбників, для яких Мелітополь є лише предметом демонстрації своєї сили та влади та джерелом отримання задоволень.
Шокують городян і деякі звички та "поняття" цієї категорії окупантів. Про один такий випадок до редакції РІА-Мелітополь написав місцевий житель:
- Стояв у черзі в магазині, коли туди прийшли троє дагестанців (по нашивках) із автоматами і теж стали в чергу. У них якийсь мужик – мені здається теж орк, але в цивільному, – запитав, чому вони автомати носять знятими із запобіжника, тобто у бойовому стані. Чому вони в людне місце із бойовою зброєю заходять. Даг йому відповів, що тримати зброю на запобіжнику "нє по-мужскі", - розповідає мелітополець.
Цей випадок якраз і є прикладом тієї самої "демонстрації сили" та залякування місцевого населення, яке багато загарбників відверто вважають за підневільну, безправну "худобу".
Цією силою та своїм становищем окупанти користуються з великою радістю, намагаючись отримати для себе максимальну вигоду. Мелітополь для них став "плацдармом можливостей" з одного боку та "курортом" з іншого. Найактивніші кавказькі угруповання займаються рекетом, підминають під себе бізнеси, погрозами та тиском нав'язують підприємцям свої послуги "криші", як у 90-х. А у вільний час вони насолоджуються своїм становищем і ведуть розмірений і розслаблений спосіб життя, так би мовити "в кайф": гуляють містом, влаштовують покотушки та гонки на вкрадених автомобілях, пристають до мелітопольських дівчат і "підчіплюють" тих, хто виявився не обтяжений "високою соціальною відповідальністю", закочують галасливі свята та безвилазно сидять у кальянних та ресторанах
- У мене складається відчуття, що кавказці тут тільки й роблять що жеруть: усі ресторани, заклади громадського харчування, їдальні ними забиті. За кожною вітриною, у будь-який час доби – бородаті пики щось жеруть і жеруть, – пише мешканка Мелітополя.
Тим не менш, в результаті такий безтурботний спосіб життя має свої незворотні наслідки для загарбників. Про це могли б напевно розповісти десятки, а то й сотні окупантів-кавказців, які днями з такої веселої гулянки вирушили одразу на концерт Кобзона після прильоту українських ракет.
