Загарбники забули свої казки про "порятунок російськомовного населення" і озвучили реальні причини окупації Мелітополя та району.
Щомісяця країна-агресор втрачає одна за одною захоплені протягом року українські території. Жодних об'єктивних причин, чому російській армії доводиться тікати із земель, які Москва вже встигла урочисто проголосити "своїми", Кремль пред'явити своєму народу не здатний. У російському суспільстві назріває нарив невдоволення у зв'язку з проваленою "спецоперацією" і, щоб хоч трохи знизити градус народного гніву, Кремлю доводиться підключати свою найголовнішу зброю - пропаганду.
Так, щоб відволікти росіян, які підтримують війну в Україні, від своїх військових поразок, пропагандисти пропонують їм ділити шкуру неубитого ведмедя і поговорити про "вигоди", які Росія отримує від анексії "нових територій". Причому "підраховувати бариші" окупанти продовжують навіть на давно звільнених ЗСУ українських територій, включаючи Харківську область та Херсон.
Тепер загарбники вже не соромляться озвучити свої реальні цілі і перестали прикриватися казками про "укронацистів" та "допомогу російськомовному населенню". Разом із самим Путіним, який уявив себе реінкарнацією Петра I, рашисти радіють можливості грабувати чужу країну та експлуатувати її ресурси. Населення захоплених територій окупанти розглядають лише у якості "робочих рук" та "гарматного м'яса" для продовження війни.
Більш важливими для них є не люди, а захоплені підприємства, АЕС та ГЕС, контроль над Азовським морем та родючі українські землі. Саме орними землями та розвиненою сільськогосподарською інфраструктурою окупантів приваблює Мелітопольський район. Вони вже будують невиправдано оптимістичні плани на наш чорнозем, розраховуючи, що закріпляться тут до сезону збирання врожаю.
- Якщо говорити про землю – це справді цінні землі, орні. Більш того, це чорнозем. Певна частина, що увійшла до складу Росії, - це ще й зрошувані землі. На цих землях вирощувалося близько 10 млн. тонн пшениці, понад 3 млн. тонн соняшника. Ця плодоовочева база дуже потужна, баштанних культур вирощували на цих територіях під два мільйони тонн.
Мелітополь – столиця черешні. Це практично 90% виробництва черешні було в Україні - тепер ця черешня з'явиться на російських прилавках за нормальними цінами, - облизується російський економіст Олександр Дудчак.
Пропагандист Дудчак тут несвідомо видав таємні бажання всієї російської нації злодіїв: не купувати щось чесно, за законами ринку, а відібрати це безкоштовно. Саме з цією метою насправді і було розпочато повномасштабну війну з Україною. Мелітопольська черешня, в даному випадку – це символ реальних бажань та національного менталітету росіян: напасти, пограбувати, відібрати та проголосити "споконвічно своїм".
Серед "награбованого" згадують окупанти і мелітопольські заводи, підприємства та приватні компанії, які вони "віджали" у законних власників. Наразі загарбники масово оформлюють їх на себе і вже "прописують" на крадених потужностях та площах свої власні "бізнеси".
Найголовнішою перевагою, яку країна-агресор отримує від окупації Мелітопольського району, являється повний контроль над акваторією Азовського моря – про це говорять усі російські пропагандисти, псевдо-експерти і навіть сам Путін, який уже під час війни, пам'ятається, присягався, що не збирається приєднувати до Росії окуповані території України. Контроль над Азовським морем не дає по суті окупантам нічого, крім можливості хвалитися, що тепер це "внутрішнє море Росії". "Сам не ам і іншому не дам", відхопити тільки "щоб було" та інші "цап-царапи" - ще одна риса безглуздої та нелогічної російської геополітики.
Приазов'я окупанти відразу розглядають як плацдарм для розміщення тут нових військових баз. Тут вони планують створити так званий "пояс безпеки", який разом із військовими об'єктами в Криму повинен буде не лише закріпити російське панування в регіоні, а й створити ще один – разом із Донбасом – центр дестабілізації ситуації в Україні. Військові бази вздовж берегів Азовського моря окупанти вочевидь збираються розміщувати серед курортних селищ та баз відпочинку, бо про свої мрії зробити з українських азовських курортів "всеросійську оздоровницю" вони теж не забули.
По суті, все це є лише заспокійливою пігулкою, головне завдання якої, донести до росіян наступну думку: "навіщо нам залишені Харківщина і Херсон - нам цілком вистачить і того, що залишилося". Кремль готує свій народ до чергових "здач" і "відступів", переконуючи їх, що "все не так погано" і треба радіти з того, що є. Зараз це Мелітополь, Запорізька область та акваторія Азовського моря, через пару місяців це буде "російський Крим", а через півроку пропагандисти розповідатимуть, як героїчна російська армія не дала ЗСУ "захопити" Ростов і Курськ і що росіяни повинні радіти "збереженню територіальної цілісності рф".
