Днями фейковий голова Мелітопольського району Андрій Сигута виступив з полум'яною промовою. Він вирішив розказати про "національну російську ідею", завдяки якій так звана "спеціальна військова операція" піде як треба.
- Демілітаризація і денацифікація - ось два наріжні камені спеціальної військової операції, яку проводить росія. Але ж не тільки це є метою. Я вважаю, що справжнє завдання СВО полягає у набагато глибшому.
Пану Сігуті, мабуть, ніхто не доповів – чи методички застаріли – що цілі так званої "спецоперації" змінювалися з часом, і залежали від успіхів ЗСУ. Якщо війна починалася під прапорами демілітаризації та денацифікації, то вже до кінця року наймерзенніші пропагандисти та особисто путін визнавали – вони ведуть терористичні обстріли мирної інфраструктури України. І якщо спочатку Київ планували взяти за три дні – і силами винятково кадрових військових – то під Новий рік стало ясно: взяти не виходить навіть Бахмут. Причому, за допомогою "мобіків" та кримінальників із ПВК "Вагнер".
- Я вважаю, що зараз у рамках СВО йде більш глобальна битва – битва за уми всіх російських людей. Об'єднати та консолідувати їх – ось те саме нетиражоване завдання спеціальної військової операції, про яку я згадував раніше. Без єдності всіх росіян, які проживають у різних куточках світу, перемога буде неповноцінною.
"Єдність всіх росіян" мелітопольці могли спостерігати, наприклад, під час численних перестрілок, у тому числі між кадирівцями та бурятами. Представники російських "етнічних груп" пострілювали один в одного у Василівці, і у Мелітополі, і у Токмаку.
То що там далі, товаришу гауляйтер?
- У нинішніх умовах наше суспільство саме просить сформувати національну ідею у росії. Її поява – вимога сьогодення. Заряджені потрібними смислами люди здатні на справжні подвиги. Перемога у будь-яких битвах такому суспільству буде під силу.
Начебто з ідеєю горе-вояки "двохсотої армії світу" вже визначилися – красти все, до чого руки дотягнуться, а заразом і людей викрадати. Але ж бо ні!
- Вважаю, що за національну російську ідею можна взяти побудову справедливого у всіх сенсах соціуму. Почуття справедливості завжди виділяло російську людину, і зараз наших бійців веде як любов до батьківщини, а й праведний гнів від почуття несправедливості, яку виявляє Захід стосовно як російським, а й іншим, слабшим країнам і національностям.
"Справедливість по-російськи" жителі окупованого Мелітополя більш як за десять місяців окупації відчули на собі. Починаючи з комендантської години і закінчуючи численними представниками колаборантського непотребу, яких рашисти взяли до себе на службу.
Користуючись нагодою, Андрій Сігута посварив, звичайно ж, і проклятущий Захід. Завдяки досягненням якого гауляйтер Мелітопольського району має можливість мимрити занудні цитати із затертої російської методички...