Тут навіть із першого разу не зрозуміти – це цинізм чи маразм. Майже через рік війни, рашисти вирішили, що війна їм набила оскому і запропонували слов'янам обійнятися серцями...
Рашисти в Мелітополі перевершили самі себе і опублікували неоднозначну новину. Бійці Запорізької області привітали всіх з Різдвом та записали з передової вірш. У ньому солдати зачитують вірш по рядку. У ньому йдеться про війну, яка до сліз набила оскому, про складену зброю, про те, як солдати проклинають війну.
Далі - більше: "От росіянин, укр та білорус один одного серцем обіймають, подарунки дарують, як друзі, несамовито у футбол грають." 
Що це було? Рашисти забули, хто розв'язав війну? Яким серцем можуть обійматися українські воїни із рашистськими вояками? Запитань, зазвичай більше, ніж відповідей. Логіку шукати не слід.
Вірші, продекламовані озброєними солдатами на тлі зруйнованих ними ж будинків, доріг, лісів, у техніки позначеної "зітками" викликають лише когнітивний дисонанс та цілий спектр емоцій. Будь-яких, але тільки не світлих різдвяних...
