Загарбники продовжують ламати долі людей по політичним мотивам. Людина втратила дім, роботу та майно за віру у повернення української армії до Мелітополя.
Практика примусового видворення неугодних окупаційному режиму людей дуже сподобалася російським загарбникам. Десятки, якщо не сотні мешканців Запорізької області були вигнані зі своїх будинків лише тому, що виявилися не в захваті від влади окупантів. Людей виставляють на вулицю, часто без будь-яких речей та засобів для існування – і це рашисти вважають "найгуманнішим способом покарання". Гауляйтер Є. Балицький навіть їздив "піарити" це своє ноу-хау до Москви, проте місцеві пропагандисти не оцінили таку "людиналюбність" і вимагали саджати і розстрілювати.
Черговим "видвореним" із підконтрольної загарбникам території Запорізької області українцем став директор Михайлівського ПТУ В.К. Удовиченко. Судячи з переліку "гріхів", за які педагога піддали виселенню, Віктор Костянтинович був одним з небагатьох на окупованій території працівників сфери освіти, що зберіг совість і відданість своїй Батьківщині і який якимось дивом залишався на своїй посаді весь цей час. Так, рашисти офіційно звинуватили Удовиченко В.К. у тому, що він "збирав гроші на потреби ЗСУ", лякав місцевих колаборантів розповідями "про швидкий прихід ЗСУ та повернення української влади" і саботував навчальний процес в училищі по російським, орієнтованим на "патріотичне виховання" та пропаганду програмам.
Віра у повернення української влади є для рашистів страшним злочином, хоча той же Балицький в ефірі рос-тв цинічно заявляв, що під його керівництвом на території Запорізької області процвітає "плюралізм думок та вільнодумство" і з політичних чи ідеологічних мотивів нікого тут не переслідують.
Про видворення окупанти прозвітували на своїх інформаційних ресурсах і доповнили текст із звинуваченнями на адресу "особливо небезпечного злочинця" також фото з процесу його виселення. Варто зазначити, що цього разу російські нелюди, з якоїсь причини, все-таки дозволили собі трохи гуманізму і не тільки не вигнали людину на вулицю взимку як раніше – в одних шортах та капцях, але навіть дозволили взяти з собою дві невеликі сумки з особистими речами.
Наважимося припустити, що віра Віктора Костянтиновича в українську армію буде виправдана і незабаром він зможе повернутися додому вже як громадянин України.