Після початку повномасштабного російського вторгнення рівень жорстокості російської армії, злочини, які вона чинить проти мирного цивільного населення в Україні, шокували весь цивілізований світ. А також викликали обурення та протест у всьому світі та безпрецедентну підтримку українців. І не лише урядів держав-партнерів, а й пересічних громадян. У європейських містах українські прапори скрізь. А національні кольори України стали загальним символом боротьби за свободу та демократію.
Скасування російських акторів у тих чи інших країнах ініціюється громадянами цих держав. Люди закликають повсюдно ігнорувати імперську росію, щоб унеможливити будь-які контакти з інституціями терористичної держави, адже не хочуть мати з государсвом-людожером нічого спільного. Цинізм росіян зашкалює.
Вони провели у тимчасово окупованому Маріуполі "концерт" на кістках убитих мирних городян. Близько 600 людей загинули від авіабомби в театрі в окупованому місті, а загальна кількість загиблих за найменшими підрахунками понад 25 тисяч осіб. За словами волонтерів, цю цифру можна помножити на чотири, а в місті, що стало могильгіком, повсюдно трупний запах.
Винятком не стала піаністка українського походження Валентина Лисиця. У пропагандистських каналах похвалилися, що музикант у рамках підтримки "спецоперації" відвідала з концертом окуповані Мелітополь та Маріуполь.
- Гастролі продовжуються – Мелітополь приєднався, потім Маріуполь… публіка чудова, – зазначила піаністка.
Причому Валентина Лисиця народилася в Україні, у Києві почала займатися класичною музикою, навчалася у Київській консерваторії. Вона перемагала на кількох міжнародних конкурсах, що дозволило їй на початку 90-х років разом із чоловіком – також піаністом – емігрувати до США. Здобули американське громадянство.
- Після 2014 року почала їздити на Донбас і сама одного разу попросила паспорт ДНР. І завдяки йому у лютому, незадовго до початку СВО, я отримала громадянство Росії. Мрія відбулася. Мій чоловік, який народився в Таганрозі, який служив в армії РРФСР на «зламі епох», поки стоїть у черзі на російське громадянство. Я його випередила! - Розповіла Лисиця.
В Америці Валентина Лисиця продовжувала музичну кар'єру, але справжню популярність здобула наприкінці 2000-х років, коли піаністка почала завантажувати свої виступи до мережі YouTube. У ЗМІ її навіть називали "Джастіном Бібером класичної музики". 2012 року вона виступала в лондонському Royal Albert Hal, що стало для артистки справжнім міжнародним визнанням. Валентина Лисиця запланувала концерт Рахманінова разом із Симфонічним оркестром Торонто в Канаді.
Проте за кілька днів до заходу керівництво оркестру повідомило, що має намір запросити іншого піаніста замість Лисиці, а пізніше концерт скасували зовсім. Президент симфонічного оркестру Торонто Джефф Мелансон від імені колективу пояснив ситуацію.
"Провокаційні коментарі Валентини Лисиці кинули тінь на виступи. Наш пріоритет, як одного з найважливіших культурних інститутів Канади, - залишатися сценою для найбільших світових музичних творів, а не для думок, які можуть когось ображати", - йдеться у заяві. керівництва оркестру.
Причиною такої позиції стала активність Лисиці у соцмережах щодо ситуації на Донбасі. Піаністка має власний обліковий запис у мережі Twitter під ніком "Недоукраїнка". Валентина Лисиця на своїй сторінці у Facebook заявила, що у соцмережах вона займається "викриттям фейків, які публікують західні медіа", для того, щоб спотворити картину "війни" на Донбасі.
Після відмови симфонічного оркестру Торонто піаністка планувала дати безкоштовний концерт в одній із церков міста, проте після попередньої згоди виступ скасували і там. Лисиця займається "пересмикуванням фактів", використовує свою трибуну, свою широку аудиторію для пропаганди чужої країни. Країни, що окупує іншу державу.
"Якщо Лисиця починає брати участь у політиці, то тоді до неї починають ставитися, як до політичної фігури... І якщо з'ясовується, що інформація, яку вона поширює, неправда, рішення про те, що вона не має десь виступати, є абсолютно правильним, тому що вона вийшла зі статусу людини мистецтва", - вважає Олександр Дуплік, організатор благодійних концертів у Канаді.
Водночас сама Валентина Лисиця заявляла про те, що не планувала робити жодних політичних заяв під час своїх виступів. Однак багато хто вважає, що сам факт публічного статусу особи передбачає можливі санкції до неї за суперечливу поведінку. У Канаді заборонено розпалювання міжнаціональної ненависті.
Агресивні меседжі Валентини Лисиці, які вона поширювала в соцмережах, саме ставляться до такої категорії... Якщо людина займає таке становище і пише такі речі, які просякнуті ненавистю, то за це треба відповідати перед суспільством, яке цього не сприймає.
– А себе я називаю «російська піаністка», – заперечує відбита піаністка. І це не лише мій паспорт. Я представник видатної російської фортепіанної школи. До речі, коли мене «скасували», на початку СВО у «Вікіпедії» навіть написали «колишня піаністка».
Коли російських артистів людожер ізолював цивілізований світ, концерти тепер доводиться давати по Росії.
- Деякі колеги зловтішалися і писали мені: ну що, Валентино, більше не виступатимеш для німців і французів, грай тепер для бурятів. Цивілізовані європейці... Я була така обурена. І перший свій концерт у Росії дала в Улан-Уде. Важливо. Вирішила, що обов'язково має туди поїхати. Мені допоміг глава Республіки Бурятія. І був чудовий концерт, приголомшлива публіка!
Зараз у мене перші в житті гастролі Росією: Петербург, Казань, Москва, Уфа, Набережні Челни, Красноярськ, Чита. Знайомлюсь із російською публікою.
– Як відбувся той уже легендарний концерт у зруйнованому Маріуполі 9 Травня? Ви не побоялися їхати в щойно "відвойоване" місто на концерт 9 травня?
– Ні, ми поїхали до Маріуполя, повезли туди гігантську георгіївську стрічку. Дуже важку за вагою – важко її розгорнули. До нас почав підходити народ. А їх ніхто не міг запросити – зв'язку немає, електрики немає, газет немає. Ми пішли зі стрічкою містом – тисячі людей, без жодної організації! І раптом хлопці у розбитому Будинку культури «Азовсталі» знайшли піаніно – у сажі, уламках. Що якщо візьмемо та влаштуємо концерт? Для мене той день – 9 Травня у Маріуполі – щось незабутнє.
Саме після цього концерту і посипалися всі концерти в Європі. З надмірним цинізмом піанстки більше ніхто не хотів мати нічого спільного. Західні газети її «рішуче засуджували», і написали, що вона «сплесала на кістках загиблих українських героїв».