Окупанти вже зовсім не знають, як можна нав'язати жителям Мелітополя російські паспорти. Вирішили купувати народ соціальними пакетами.
Так, останніми днями у Мелітополі пропагандисти взялися рекламувати програму «Материнський капітал». Під неї потрапляють сім'ї із дітьми. Витратити кошти можна на купівлю житла. Але, головна умова: той, хто оформлює програму, має надати ряд документів. І тут увага:
- Паспорт громадянина Російської Федерації;
- Свідоцтво про народження дитини чи дітей. Дитина, на яку дає дають материнський капітал, повинна мати громадянство росії;
Тактика окупаційної влади проста. Спочатку вони захопили місто, позбавивши людей постійної роботи, довели до зубожіння. А тепер заманюють «плюшками» – соціальною допомогою. Але за умови: потрібно отримати паспорт держави-терориста і дитині оформити свідоцтво про народження російського зразка.
Деякі громадяни, клюнувши на пристойний, на перший погляд розмір суми вже записуються в чергу на отримання вовчого квитка заради отримання подачки від країни агресора.
Проте, як з'ясовується, на першу дитину окупанти платять близько 590 тисяч рублів. За фактом у росії це копійки. І єдине, що можна купити в кацапстані на цю суму - халупу в глухому селі.
А це відгуки самих росіян на програму «Материнський капітал»:
- У лютому продавав двокімнатну у Москві. Ціни у районі починалися від 15 000 000 рублів. Не міг продати за 14500000 рублів. Як про маткапітал дізнавалися покупці — засмучувалися. Квартира вся в ремонті, з ексклюзивними меблями. А довкола за 15 000 000-15 500 000 рублів, які вимагають ремонту, як пиріжки йшли. Ось і ціна цього маткапітала.
– Батьки вклали материнський капітал у будівництво будинку 200 м². Через нотаріуса та за його порадою виділили кожному порівну – по 50 м². Тільки коли я вже виросла та завела свою сім'ю, дізналася, що ділиться не вся житлоплоща, а лише частина, придбана на гроші капіталу.
Підсумок історії такий: батьки розлучилися, а будинок продати не можуть — у неповнолітньої сестри 50 м², опіка не дає нічого вдіяти. Живуть в одному будинку, постійно лаються і чекають на 18-річчя сестри. І смішно, і сумно.
- Ми намагалися продати будинок, і три місяці звернень до органів опіки дали такий результат: житло дозволили продати, але обов'язково потрібно було купити інше, та обов'язково з покращенням умов.
Не здивуємося, якщо номер із соціальними подачками у окупантів в Мелітополі не прокотить, і вони почнуть відправляти мелітопольців на заробітки у Колиму. Дешева робсила – це теж один із стратегічних планів путіна по захопленню України.
А тим часом самі росіяни із задоволенням їдуть до Мелітополя, називаючи його містом можливостей. Для окупантів він став своєрідним клондайком: оренда квартир відносно дешева – 2-4 тисячі рублів на місяць, плюс багато націоналізованих кафе, торгових точок та іншого віджатого у мелітопольських підприємців майна. Нині його використовують росіяни для того, щоб заробити, користуючись можливістю, та вчасно поїхати до себе на батьківщину.