Черешнева столиця України, місто зелені та краси, в яке росіяни вчепилися своїми пазурами. Як сьогодні мешкає окупований Мелітополь, розповіла місцева мешканка.
24 лютого 2022 року жителі Мелітополя прокинулися від жахливих вибухів, росія бомбардувала аеродром та домівки мирних людей. Скоро загарбники захопили адмінбудівлі.
Як йдеться в сюжеті "Сніданку з 1+1", мирними протестами мелітопольці щодня нагадували окупантам, на чиїй вони землі. Вплинути на масові акції вдалося лише зброєю та залякуванням.
"Літали дрони, записували обличчя людей, і потім через деякий час через програму розпізнавання облич почали відловлювати людей", - розповідає Ольга, корінна жителька Мелітополя. Вона виїхала з окупації, та спілкується з тими, хто залишився в місті.
Нині будинок Ольги, як і десятки інших, привласнили російські військові. Без будь-яких попереджень у неї забрали домівку та все майно.
Місцева жителька розповідає, що найскладніше у Мелітополі було в перші місяці окупації, коли російським військовим було що грабувати у магазинах, до мародерства заохочували й місцевих жителів.
Нині усі супермаркети в місті працюють під російськими брендами. Напівпорожні полиці, заповнені переважно російською продукцією, асортимент там взагалі бідний. Люди виживають за рахунок ринків. Роботи у місцевих практично немає, заробляють здебільшого колаборанти, а тим, хто відмовився від співпраці з окупантами, зараз найскладніше.
Ціни у Мелітополі космічні: у той час, коли на підконтрольній Україні території яйця коштували 50 гривень, у цьому місті їхня вартість сягала 150 грн. Складна ситуація і в аптеках: місцеві жителі нарікають на якість російських ліків. Кажуть, що купують їх лише у крайньому разі.
Мелітопольці зізнаються, що в окупантів не вистачає професійних кадрів, тож вчителями тут стали й прибиральниці, і майстри манікюру. Тож дітям доводиться довчатися онлайн зі справжніми вчителями.
Ольга розповідає, що після окупації у місті почали з'являтися цивільні росіяни. Їх завезли й поселили в украдені в українців домівки. Проте після звільнення Херсона росіяни нарешті задумалися над своїм майбутнім, а віра мелітопольців у перемогу України стала міцнішою.