Деякі люди вже в юному віці розумірковують, що бути зрадником дуже вигідно. Один із таких колаборантів із завзяттям допомагає зомбувати молодь Мелітополя.
Російські окупанти в пропаганді та зміцненні свого режиму на захоплених територіях України великий пріоритет віддають молоді. Значну частину всієї "роботи з громадськістю" рашисти наразі проводять руками місцевих юнаків і дівчат: від імені окупаційної влади молоді зрадники роздають гуманітарку, займаються агітацією, знімаються в пропагандистських роликах і беруть участь у постановочних заходах загарбників. Рашисти намагаються залучити на свій бік якомога більше молоді, і допомагають їм в цьому такі ж юні зрадники, що свідомо пішли на співпрацю з ворогом.
Проєкт зі створення реєстру колаборантів Мелітополя Горєлая Вата в рамках акції "Марафон зрадників" розповідає про справжню "людину-хамелеона". Звуть його Кирило Олександрович Кузякін і він буквально готовий бути "в кожній бочці затичкою", тільки б його помітили російські окупанти.
В інформаційному полі Мелітополя цей юнак почав світитися як учасник створених рашистами молодіжних псевдо-організацій. Тут варто сказати, що за неповний рік окупації росіяни створили в місті близько десятка таких рухів, спрямованих на залучення молодих людей, і продовжують створювати нові. Рашисти намагаються охопити ними якомога більше категорій підлітків, спираючись на різноманітні інтереси та вподобання: є воєнізовані псевдо-скаутські загони, організації громадсько-політичного характеру, що імітують молодіжне самоврядування, та цілий спектр волонтерських рухів. Однак, незважаючи на видиме розмаїття, відрізняються ці "молодіжні рухи" тільки назвами і кольорами уніформи: суть у всіх них однакова - створення позитивного образу росії у підростаючого покоління Мелітополя і пропаганда ідеології "руского міра".
Кирило Кузякін був помічений практично у всіх цих проросійських організаціях. Спочатку він був членом руху "Юг молодой", який курує путінська партія "Єдина росія", потім став піаритися на допомозі ветеранам, а згодом зробився волонтером-екологом. Чорні светри одного "молодіжного руху" він змінює на білі іншого, з "червоного" стає "синім" і назад. Бажання юного колаборанта брати участь у якомога більшій кількості заходів окупантів тільки підкреслює номінальний характер усіх цих організацій. Насправді, кожен такий псевдо-волонтер, "помічник бабусям і тваринам" - розважливий кар'єрист, свідомий зрадник, що з юних років вибудовує собі дорогу в політику.
При всіх цих "перевзуваннях" головна функція Кузякіна на службі в окупантів не змінюється: вербувати молодь Мелітополя в російські організації. З цією метою Кузякін у компанії таких самих молодих зрадників їздить по вишах, училищах, школах і навіть дитбудинках Запорізької області, агітуючи підлітків вступати до лав юних рашистів. Такі "агітбригади" у барвах розписують дітям принади "руского міра" та заманюють їх неймовірними перспективами життя при РФ.
Крім того, ці молоді псевдо-активісти мають вдавати з себе "молодь Мелітополя" для пропагандистських сюжетів та на різноманітних заходах рашистів. Ті, хто уважно стежать за діяльністю окупантів у Мелітополі, напевно, звернули увагу, що масовку на різноманітних офіційних і патріотичних шабашах складають одні й ті самі персонажі. Одним із таких "завсідників" є і Кирило Кузякін, який завдяки своїй активності взяв участь у багатьох пам'ятних подіях у житті окупованого Мелітополя. Він був безпосереднім учасником різних церемоній вшанування подій ВВВ і на камеру радів підняттю російського триколора над центральною площею Мелітополя.
Кузякін відкривав пам'ятник радянському кгбешнику в парку Горького і провідував у лікарні колаборанта Бойка, після замаху на нього.
До "послужного списку" Кирила Кузякіна входять і вчинки, що зовсім пробивають дно, яким не може бути вже ніякого розуміння і прощення. Так, він розвозив "гуманітарну допомогу" російським оркам на фронт, а також брав участь в абсолютно огидній, фашистській акції "Работайтє, брат'я!".
Подібні труди й активність молодого колаборанта не пройшли непоміченими для рашистів. Окупанти не тільки відзначили заслуги зрадника пам'ятними нагородами, а й довірили йому очолити свою власну "молодіжну організацію" - рух волонтерів-екологів "Дєлай!". Тепер у задачі Кузякіна входить вербувати і переманювати на бік загарбників найчуйніших і найдобросердніших із підлітків. Таких же хлопчиків і дівчаток за викликом, щоб тягати їх далі з собою по всіх пропагандистських акціях рашистів.
