Гауляйтерша Мелітополя Г. Данильченко за півкроку до звільнення - її підозрюють у диверсії проти росії

"Застав дурня (у нашому випадку, дурепу) богу молитися – то він лоба розіб'є". Саме таким прислів’ям можна змалювати ситуацію із гауляйтеркою Мелітополя Г. Данильченко. А конкретніше, з її ініціативою щодо перейменування вулиць "як колись було".

Забігаючи наперед, зауважимо: ініціатива гауляйтерши привело до неприємних (і це ще м'яко сказано) для неї наслідків.

Нагадаємо, кілька днів тому Данильченко, яка до всього лихого, ще й секретар місцевого відділення "єдиної Росії", вирішила вислужитися перед своїми бонзами. І повернути вулицям Мелітополя назви, яку вони носили до декомунізації 2016 року. Мовляв, нові назви присвячені українським ідеологам нацизму. Схоже, що прискіпливо розбиратися кебетлива Галя не стала, і у фразі "стратити не можна помилувати" поставила кому після першого дієслова.

Недолугість гауляйтерки з перших моментів стала яблуком розбрату серед рашн-пропаганди. Одні поспішили назвати цю ініціативу фейком, інші звинувачували у «вбросє» українських диверсантів. Знайшлися й ті, хто накинувся на Данильченка, як голодний чмобік на перловку.

Одними з таких "нападачів" стали московитські ведучі Максим Семенов та Маша Пітінова.

Їхню інтернет-трансляцію на YouTube, до слова, подивилися близько 25 тисяч людей.

Дана пара ведучих – окрема тема для обговорення. Головним чином, смішить їхня безграмотна мова: 

"У Ярослава Мудрого есть такой момент - он князь", "зачем выдумывать велосипед на ровном месте", "есть такой человек, владимир путин. Мы с вами, друзья, о нем знаем", "сидеть больно, наклоняться - нет".

До того ж, ведучий шепелявить, а ведуча, у свою чергу, гаркавить. Власне, остання цитата - її авторства.

...Галину Данильченко звинувачували як мінімум у злочинній недбалості, а як максимум - мало не у державній зраді. Наприклад, під гарячу руку українофобки потрапили, окрім зазначених раніше льотчика Ахмет-Хана Султана та генерала Василя Петрова, академіки Борис Патон та Сергій Корольов, режисер Олександр Довженко. Та що там Патон – Данильченко записала в ідеологи українського нацизму Ярослава Мудрого, великого князя Київського! Також обурила недорікувату парочку звістка про зміну назв вулиць Університетська та Ялтинська – мабуть, університети, а також Ялту гауляйтерка також вважає укробандерівськими осередками.

Однак Данильченко, ненавмисне (а на думку рашистів – свідомо), посягнула навіть на «скрєпу», приліпивши звання фашистів на апостолів Петра і Павла.

Максим Семенов розпалювався більше за свою колегу з прострілом спини. Його обурив не лише сам факт навішування фашистських ярликів усім, хто на очі потрапить, від генералів до святих, а й ті «достойні», на чию честь вулиці перейменували.

«Це ж кати!» - ні хвильки не вагаючись, заявляв пропагандист.

Це він про Свердлова, який «замінив» Університетську, та про Урицького, котрий тимчасово «усунув» апостолів на вулиці Петропавлівській.

Несли ведучі й іншу крамолу: так, вулиць Рози Люксембург, якою «замінили» Ярослава Мудрого, в Росії, на думку ведучого, з головою вистачає – і все у такому ж дусі.

Але найбільше пропагандисти наголошували на «недієздатності саме гауляйтерки Данильченко. Основних причин, на нашу думку, може бути дві.

Перша: Галю готують на вихід у запалі боротьби з ворогами народу – уявними та явними. Така боротьба властива тоталітарним режимам.

А друга: для гауляйтерки пенсійного віку «ті, кому треба», плетуть персональні лапті. Тому що Мелітополь – навіть у його нинішньому розграбованому вигляді – ласий шматок для багатьох окупантів та їхніх поплічників.

До речі, враховуючи рівень «контрреволюції» у полум'яних промовах Максимки та Машульки –під гарячу руку і їм самим лапті сплести можуть. ..