"Коли ми приїхали – не повірили своїм очам" – жителька Мелітополя розказала про життя в Румунії (фото, відео)

У мелітопольців, яким вдалося вирватися з окупації у підконтрольне Україні Запоріжжя, є можливість безкоштовно пожити в сусідній країні. 

Восени представники міської влади та волонтери відкритого простору допомоги “Саме тут” почали організовувати евакуацію вимушених переселенців з захопленого військами рф міста в Румунію. Перша група виїхала 15 жовтня. Серед понад 20 щасливчиків була і Оксана з 7-річним сином і донькою 14 років. 

Жінка виїхала з сім’єю з тимчасово окупованого Мелітополя ще в кінці квітня. Проїхавши через два десятки ворожих блокпостів, під обстрілами, обминаючи міни, через вісім годин містяни опинилися у Запоріжжі. Але залишатися в областному центрі на той момент було надто небезпечно через обстріли зі сторони російських загарбників. Тому Оксана з дітьми прийняла рішення поїхати до родичів у Польщу.

Там вони пробули місяць, після чого повернулися в Запоріжжя до голови родини, який весь цей час працював у прифронтовому місті. До жовтня, поки війська рф не почали обстрілювати житлові багатоповерхівки з новою силою, родина навіть не думала, щоб знову виїжджати за кордон.

А одного дня ворожа ракета влучила в будинок, розташований неподалік. Побачивши в центрі “Саме тут” інформацію про те, що Румунія – дуже гостинна країна, яка готова прийняти мам з дітьми, Оксана вирішила, що треба їхати. Мелітопольці тоді не розуміли, куди їдуть, їм лише сказали, що там безпечно, затишно і комфортно. 

– Коли ми приїхали – не повірили своїм очам, тому що румуни дійсно дуже гостинні. Мабуть, тому, що тут розвинений туристичний бізнес і вони звикли приймати у себе гостей, – згадує жінка. 

Вимушені біженці з Мелітополя прибули в Румунію пізно вночі. Їх зустріла ціла делегація на своїх автомобілях, щоб відвезти в готелі, де вони будуть жити. Українців, які були змушені покинути країну через збройну агресію росії  розселяють в курортних містечках: Римніку-Вилча і Беіле-Оленешті, а також  Окнеле-Марі, в якому і живе Оксана з дітьми. Це невеличкий населений пункт, в якому є все необхідне. Також кілька раз на день курсує автобус у більші сусідні міста.

Клімат

За словами жительки Мелітополя, клімат в Румунії відрізняється від України, більш м’який. В середині жовтня, коли вони приїхали в зимових куртках, тут була плюсова температура і діти гралися на вулиці у футболках. В Румунії ще дуже тепло в жовтні, листопаді. Рослини можуть квітнути по три рази на рік. Навіть у лютому в цій країні можна побачити зелену траву, не дивлячись на невеликий приморозок. 

– Взагалі місця тут для нас дуже колоритні: навкруги гори, ліс. Вівці можуть бігати, віслюки. Природа дуже красива, – розказує Оксана. 

Побут

В трьохповерховому готелі проживає десять родин. Тут є два великих холи: один для відпочинку, а інший – для трапез.

Зона для приготування невелика, але в ній є все: починаючи від кавомашини і закінчуючи духовими шафами.

На нульовому поверсі облаштована пральна зона. За словами Оксани, в номерах є все для комфортного проживання.

Прибудинкова територія огороджена, є великий дитячий майданчик з гірками, батутами і гойдалками. 

Що стосується фінансової складової, то біженці з України, які знайшли порятунок у Румунії, отримують щомісячні виплати:

• житло – 50 лей на людину на добу (ці гроші перераховуються господарю готеля);
• харчування – 20 лей на людину на добу.

Жителька Мелітополя розповідає, що кожного понеділка господар житла везе на бусі представників всіх родин, які проживають в готелі, в магазин, аби закупити продукти на тиждень. Кожен бере те, що потрібно, головне – вписатися в бюджет.  

– Проблем з харчуванням немає жодних, цих грошей вистачає, – каже Оксана. 

Крім цього, раз на два тижні родини з Мелітополя отримують гуманітарну допомогу від місцевих спонсорів. Це продукти харчування (в тому числі фрукти і солодощі), гігієнічні засоби. Цим питанням займається їх волонтер Аліна. 

– Вона – людина з великої літери. В неї дуже добре серце. Робить для нас щось неймовірне, в неї індивідуальний підхід до якихось нестандартних ситуацій, вона намагається їх вирішити, – ділиться Оксана. 

В Румунії кожен волонтер закріплений за своїми людьми. Окрім гуманітарної допомоги, вони допомагають біженцям вирішити питання з міграційною службою, отримати допомогу від ООН. 

Освіта

Юні жителі Мелітополя ходять в Румунії в українську школу. Оксана каже, що тут школа більше не про навчання, а про соціалізацію дітей, їх дозвілля.

До 14:00 діти вчаться онлайн в українській школі, а потім їх автобус везе до іншого міста в навчальний заклад, де викладають наші вчителі. Годину вони виділяють на те, щоб допомогти учням з домашнім завданням, після чого для них влаштовують майстер-класи, які цікаві дітям різного віку. Школярі співають, танцюють, роблять різні поробки. 

За словами Оксани, дітям і їх батькам регулярно проводять безкоштовні  пізнавальні екскурсії. Також юним мелітопольцям запам’яталися новорічні свята у Румунії. Місцеві жителі влаштували для них в школі незабутнє свято з подарунками. 

Медична допомога

Оксана – медичний працівник, тому їй було дуже цікаво, наскільки просто біженцям з України буде отримати допомогу в місцевих медзакладах. Як виявилось, невідкладна медична допомога тут теж безкоштовна. 

– У готелі дуже багато дітей віком 7-9 років і десь в грудні вони почали хворіти, – згадує жителька Мелітополя. 

Проблем тоді у вимушених біженців зовсім не виникло. Мами з дітьми звернулися до сімейного лікаря, який оглянув дітей і зробив необхідне призначення. А після лікування (ліки в аптеках необхідно купувати за свої гроші) мелітопольці прийшли на повторний безкоштовний прийом. 

– Вже викликали швидку, у хлопчика був анафілактичний шок. Без проблем забрали маму з дитиною, надали всю невідкладну допомогу і написали, що робити далі, – доповнює свою розповідь Оксана. 

Гостинність

Побувавши вже в Польщі, яка дуже допомагає українцям, жителька Мелітополя все ж відзначає, що Румунія ще більш гостинна країна. Місцеві жителі завжди йдуть на компроміс і намагаються допомогти вимушеним біженцям. Господар готелю, в якому мешкають мелітопольці, постійно відвозить їх на прийом до лікаря та по іншим важливим справам. Чоловік навіть знайшов кравця, який пошив жителям Мелітополя українські прапори, щоб вони могли взяти участь у акції “Прапор єдності”.

Наразі у трьох готелях є вільні місця і Румунія готова прийняти ще десятки біженців з Мелітополя і району. 6 лютого буде організовано безкоштовний автобус з Запоріжжя для проживання на час війни до Румунії. Всім бажаючим необхідно заповнити форму.