Добривечір, любі бджілки й бджоленята, а ка*апні – лягти і не вставати! З вами знову кльовомові новини, від яких солодко на душі.
У розграбованій Кирилівці чергове воєнкорисько, обмундироване як півник на кориду, вчергове виконало ловку забаву усіх пропагандистів: стоячи на руїнах, теревенити, очі у Сірка позичивши, що це не розвалини, а цукерки «Барбарис». Цього разу хвалились «размінірованієм». Кажуть, робота з місцевими «налажена» -- доповідають, де що «подозрітєльноє». Оце днями, провадить далі «сапьор», на зупинці вибухівку уздріли. І сталась би біда, і рознесло би зупинку. «Но Ара обезвредил», - задоволений, наче з пекла живим повернувся, завершив окупант.
Слухайте, «сапьори»: поки вас тут не було, у нас усе було – і море, і село! А ось мін не було, допоки вас не занесло!
Карбуємо кроки у бік шизії на телевізії. Полум’яним хедлайнером виступає відбитий на всю московсько-православну голову телеканал «Спас» та його апологетка Єкатєріна Аркапова. Вона, як із Мелітополя на рідні комарині токовища припхалася – гайда заводить патєфон: на вербі груші, на осиці кислиці. Там у місті, каже, сектантів – як убивць у чвк «вагнер». І у кожного сектанта – по схрону. А у схронах добра як на московських дахах «Панцирів»: набої у відрі із вапном, література бісівська. Та й інше – таке, що гріх і вимовить. І вони на ЗСУ, каже, донатять, фестивалі укрофашистські проводять. І вапщє, кажуть, ці сектанти через одного – агенти СБУ і ФБР.
Як казали старі люди: «Слабий на голову, а ноги лікує»…
Останніми тижнями до славного Мелітополя завезли достобіса новонаструганої російської валюти. Купюри такі гладенькі, хоч по них ковзай. Та й свіженькі – деякі знецінюватись тільки-тільки почали. Отже, тамтешні мудрагелі почали клепати мільйони дерев’яних цурочок, що рублями звуться. І шо? Правильно: агов, російска націє, до вас іде інфляція!
А інфляція на пару із санкціями, у свою чергу, хутчіше підганятимуть звіренятко із чарівним блакитнуватим хутром, яке рано чи пізно накриє своїм теплим черевцем всенькі московитські болота.
Добраніч вашому вулику, любі наші. А каца*ні – чухрать до раші. Все буде як буде – а буде лепсько! Ваші «Черешеньки з медом».
Як хочете підказати-похвалити-підтримати-запропонувати – пишіть на електронну адресу [email protected].