
Те, що Мелітополь – столиця партизанського руху України, знає багато хто. Але, на жаль, і на нашій землі водяться особи, готові служити будь-кому, аби платили добре. Йдеться про колаборантів.
Чергова їхня «порція» зараз активно поширюється в інтернеті.
Причому люди, які подалися до рашистів у «прийми» - абсолютно різні. Тільки в голові – одне й те саме пропагандистське бадилля.
Наприклад, ось вам Кирило Зайчиков. Незважаючи на юний вік - всього 18 років - пропах ідеями «русского міра» як матрац клопами. Родом із села Дунаївка Запорізької області. Нині – із задоволенням та не безкоштовно – допомагає рашистам зводити оборонні редути у Василівському районі.
Із «благополучних» на перший погляд людей можна виділити Радолових – Євгена Геннадійовича та Василя Олександровича. Євген уже давно за путіна, сталіна та комсомол. А Василь служив у Нацгвардії України, але вирішив, що на росії йому буде комфортніше. З приходом окупантів подалися до них на службу. Зараз обидва – співробітники так званої поліції.
Відправляють на війну не лише звичайних смертних – ось вам Антон Михайленко із села Максима Горького, батько його – не аби хто, а місцевий гауляйтер Юрій Михайленко. Сумніваємося, правда, що на цього «воїна» чекає передова і жорсткі бої – батя, раптом що, «підмаже». Рашисти – вони на хабарі ласі.
А у фіналі – такий ось кадр. Цей малопритомний п’яниця, якому якийсь розумник довірив потримати автомат – Микола Бочаров із села Родюче Мелітопольського району. Все життя пив, ніде не працював. З перших днів окупації почав здавати патріотів рашистам. "Зрадники Мелітопольщини" пишуть, що один із них зник – і досі невідомо, де.
Хочеться нагадати всім охочим попрацювати з окупантами – час розплати рано чи пізно настане. І не сподівайтеся, що армія Росії, відступаючи, захопить вас із собою – по-перше, зрадників ніде не люблять, а по-друге – росіяни своїх кидають. Доведено неодноразово!