Мешканка тимчасово окупованого Мелітополя звернулася до громадян, які проживають на вільній від рашистів території України
Жінка закликає не гребти під одну гребінку всіх хто залишився на тимчасово окупованих територіях, і запевняє, що мелітопольці чекають на звільнення від російської окупації.
Жінка зазначає, що вижити в окупованому Мелітополі складно, особливо тим, хто не працює на рашистів і не отримує гроші з їхньої казни. А до пенсіонерів подачки в 10 тис. грн. Доходять не до всіх і не вчасно.
Ірина пише:
Добрий день. Пишу вам із Мелітополя. Знаю, що журналісти наші українські з міста виїхали, і вам там можуть повідомляти про людей в окупації, що вони зрадники, адже не захотіли виїхати... і бла-бла-бла...
Не думайте так! Не треба. Я працюю на Центральному ринку, торгую овочами з Костянтинівки. Ціни намагаюся ставити адекватні, а коли приходять пенсіонери, насипаю ще й від себе.
Бо ті 10000 рублів, які обіцяли людям орки, дають із хорошими затримками. То завтра обіцяють, то на післязавтра, а їсти ж хочеться сьогодні.
Чи спілкуюся я з росіянами? Так, спілкуюся, але дуже обережно. Вони перші вітаються, а я відповідаю, так... кілька слів, щоб відстали. Нехай думають, що їх тут підтримують. Це вже їхні проблеми.
Коли отримаємо з чоловіком хороші новини з України, звісно, ми радіємо і чекаємо, що ось-ось і нас звільнять. І таких, як ми тут, дуже багато.
Тому, будь ласка, не поспішайте записувати всіх підряд у зрадники і пристосуванці. Це несправедливо.
Нагадаємо, ані жителі вільної від рашистів України, ані українська держава, не вважає зрадниками і злочинцями тих, хто залишився в окупації.
Кримінальному переслідуванню після деокупації піддадуться тільки ті, хто співпрацював із рашистами, працював у їхніх органах влади, брав участь в організації та проведенні псевдореферендуму, брав участь у пропаганді рашизму, і переслідував проукраїнських громадян.