Для ватників нестерпно, що існують люди, які не люблять "русский мир". Вони вимагають вислати всіх патріотів України з Мелітополя і відібрати їхнє майно.
За результатами фарсу під назвою "референдум" окупанти викотили цифру в 96% тих, хто проголосував у Мелітополі за приєднання Запорізької області до Росії. Відтоді рашисти та їхня пропаганда намагаються вдавати, що всі мелітопольці палко підтримують росію і хочуть бути разом із рф. Однак за неповний рік окупації під різні санкції за проукраїнську позицію і підтримку ЗСУ потрапило вже стільки людей, що якщо загарбникам вистачить розуму озвучити цю цифру - вже тільки це зруйнує їхній міф про "96% підтримки росії". Але ж боротьба з тими, хто вважає себе українцем, тільки набирає обертів.
Так, колаборанти, які бажають вислужитися перед рашистами, організовують у соцмережах групи, в яких публікують особисті дані тих мелітопольців, хто нібито підтримує Україну і чекає на деокупацію. Їх вони називають "ждунами", традиційно для "русского міра" вкравши це визначення, адже саме ватників, які мріють про приєднання до Росії, українці від самого початку війни і називали "ждунами".
Те, що за задумом мало покласти початок масовій розправі над українськими патріотами в Мелітополі, у підсумку вилізло боком самим колаборантам. Безперервний потік публікацій з іменами відданих Україні городян раптом показав усім любителям "русского міра", як багато насправді в Мелітополі тих, хто зовсім не радий Росії і готовий боротися з окупантами. Зрадники раптом усвідомили, що кожна друга-третя людина на вулиці може бути "бандерівцем" і в них почалася паніка.
Одна з таких проросійських груп опублікувала нібито лист від підписника, який інакше як істерикою назвати не можна. У ньому зрадник, який побажав залишитися анонімним, вмовляє українців добровільно покинути свої домівки і виїхати на вільні від окупантів території. Усім, кому не подобається росія та окупація, пропонують кинути все і проїхати за маршрутом "валіза-Василівка-Україна" - аби тільки українці не саботували своєю присутністю встановлення в Мелітополі "русского мира".
- Ми вас просимо, їдьте! Будь ласка!", - плачеться колаборант.
Розуміючи, що ніхто з патріотів України і свого рідного Мелітополя з власної волі не залишить місто, анонімний ватник звертається з благанням до окупаційної адміністрації з проханням силоміць вислати з підконтрольної оркам території всіх, хто вважає себе українцем і не хоче підкорятися ворогові. Ба більше, він вимагає не тільки масового примусового видворення українців, а й відібрати їхні квартири та будинки, які пропонується передати тим, "хто постраждав від терористичних дій України".
Насправді, такий істеричний стан ватників зрозуміти можна: вони чудово усвідомлюють, що саме на них самих чекає така доля в разі деокупації Мелітополя. Кримінальна справа, суд, в'язниця або ганебна втеча до Росії з валізою в зубах як альтернатива - єдині варіанти майбутнього для зрадників. Пособництво ворогові кожного колаборанта документується, їхні злочини набувають публічного розголосу, їхні імена вже за життя вкриті ганьбою і презирством.
Їм страшно, вони відчувають загрозу своїм шкурам і тому їх переповнює злість, що в місті немає відкритого "полювання на українців".
Колаборанти вже вимагають показових процесів і розправ над українськими патріотами зараз - це їхня помста за страх. Але що більше українських патріотів "карають" окупанти, що більше помийні пабліки розміщують особистих даних тих, хто чекає на прихід ЗСУ, то краще доходить до любителів "русского міра", як багато насправді в Мелітополі тих, хто любить Україну і вірить у її повернення. І від цього зрадникам стає тільки страшніше.
