Вперше за рік повномасштабної російської агресії свою позицію з її приводу прояснив Китай, це було анонсовано за тиждень, і до останнього ніхто не знав, наскільки нейтральною вона залишиться. Реакція Заходу на тези Китаю - прохолодна, а от українські китаєзнавці вважають, що могло бути куди гірше, йдеться в ТСН.
Від початку російського нападу на Україну ще в 2014 році Китай дев’ять років тримається нейтралітету і з цієї позиції його не зрушила навіть повномасштабна агресія. Свій так званий мирний план Пекін оприлюднює майже в точний час річниці російського вторгнення. Вночі за Києвом, вже після голосування на Генасамблеї ООН за українську резолюцію про принципи майбутнього мирного врегулювання. Відтак і в Америці, і в Європі, де лунають слова підтримки Києву, вимушено коментують ще й його. “У конфлікті немає переможців”, - каже заступник постійного представника Китаю в ООН Дай Бін.
В плані чітке відображення китайської спроби утриматися одразу на двох стільцях. Хоча Пекін і закликає поважати суверенітет всіх країн, але одразу ж закликає відмовитися від антиросійських санкцій. Хоча і застерігає від погроз ядерним ударом - і пропонує негайно відновити мирні переговори і припинити вогонь. “Будь-який мир, що легітимізує насильницьку окупацію чужих територій Росією, удар по уставу ООН і сигнал для будь-якого потенційного агресора, що можна вторгнутися до країни і нічого за це не буде”, - запевняє державний секретар США Ентоні Блінкін.
Президент України Зеленський запропонував Сі Цзіньпінові особисту зустріч. До мирного плану китайського лідера він ставиться як до пропозиції обмінятися думками.
Поки що слова про пошук миру розходяться з діями Китаю, підкреслює президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. “Це не мирний план, але принципи. І їх треба розглядати на тлі специфічної ситуації, яка полягає в тому, що Китай наприклад пристав на одну зі сторін, підписавши з Росією угоду про безмежну дружбу просто перед початком російського вторгнення до України”, - каже вона.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який днями висловлював серйозні побоювання, що Китай може найближчим часом вирішити надати Росії летальну зброю, наполягає: в китайському плані не вистачає головного. “Китаю немає особливої віри, бо вони досі не спромоглися засудити незаконне вторгнення до України”, - твердить він.
Про можливу летальну допомогу Росії від Китаю не перший день говорять і Сполучені Штати. Так само вони оприлюднювали дані розвідки за кілька місяців перед повномашстабним нападом, який задумав Путін, намагаючись тим самим продемонструвати: нам усе відомо, краще відмовитися від великої війни. “У мене була довга розмова влітку з Сі. Я сказав: це не погроза, це просто констатація. Коли європейці і американці побачили, що відбувається в Росії - що сталося? 600 корпорацій забралися звідти. Пішли. Не хотіли, щоб їх асоціювали з нею. Я сказав йому: ви ж кажете, що майбутнє Китаю в інвестиціях з західного світу, що це важливо. Тож я би був обережніше з цим”, - озвучує американський президент.
Китай продовжує спростовувати можливість поставок до Росії, МЗС твердить: ані боєприпасів, ані дронів не надсилатиме. “Останнім часом є багато дезінформації щодо цього. Я хочу наголосити, що Китай завжди відрізнявся відповідальним ставленням до експорту зброї і не постачає жодної зброї до конфліктних регіонів чи воюючих сторін”, - переконує міністр закордонних справ Китаю Ван Веньбінь.
До того ж голова китайської дипломатії щойно повернувся з Москви, де запевняв Путіна, що дружба непохитна. “Стратегічне партнерство між Росією і Китаєм - не місце для втручань та провокацій будь-яких третіх сторін”, - запевнив голова комісії з закордонних справ ЦК КПК Ван Ї.
Голова правління асоціації китаєзнавців України Віта Голод певна, з огляду на прохолодні стосунки Пекіна з Вашингтоном нейтралітет - це найбільше і найкраще, на що може розраховувати Київ. З такою позицією Китаю, переконана вона, українським дипломатам вже можна працювати. Тепер головне - було б кому, адже посла України в Піднебесній досі нема.
Пункт номер один на китайському папері - територіальна цілісність в міжнародновизнаних кордонах - залишається болісною темою для Китаю. Країна роками намагається повернути собі острів Тайвань. Його незалежність визнана лише тринадцятьма країнами ООН, але стратегічний партнер Тайваню - Сполучені Штати - і досі це був ключовий стримувальний фактор проти військового вторгнення Китаю. Відтак вголос визнати, в будь-якій формі, російську анексію частини української території для Китаю означає тектонічний зсув зовнішньої політики.