У Мелітополі розсадник колаборантів розсилає своїх "агентів" по всьому місту.
Відкритої ненависті до України достатньо, щоб отримати від окупантів високу посаду.
Усім мелітопольцям добре відомо, що спорткомплекс "Терра" і до війни був справжнім клондайком українофобії, "лабораторією" з виробництва майбутніх зрадників. Подібне стало можливим завдяки власникам фітнес-центру - сім'ї Чухачових.
Глава сімейства, бізнесмен Сергій Чухачов за старих часів намагався створити собі реноме шанованої в місті людини - не на публіку ж він був добре відомий своїми проросійськими поглядами.
З приходом окупаційних військ підприємець міг більше не приховувати свою справжню натуру, "ліг" під ФСБ, за що в якості подяки отримав від рашистів фактично монополію на обмін валюти і переведення в готівку з банківських карт у Мелітополі. Улюблене дітище Чухачова, спорт-комплекс "Терра", зі свого боку, став справжнім кублом, ексклюзивним "клубом" для російських окупантів, де загарбники не тільки відпочивали та займалися спортом, а й проводили свої зустрічі та планерки.
Для догоджання окупантам і персонал мав бути підібраний відповідний. Щоб отримати робоче місце в "Террі", було недостатньо володіти необхідною професійною кваліфікацією та навичками - потрібно було ще збігатися в ідеологічних поглядах із колективом і власниками. Людина з проукраїнською позицією ніяк не могла стати тут "своєю".
У цьому плані фітнес-тренерка "Терри" Марина Володимирівна Верховська, 06.06.1976 р.н. згодилась окупантам.
Вона отримала можливість висловити свою позицію дією: отримала російський паспорт із рук окупантів, голосувала на псевдо-референдумі за приєднання Запорізької області до росії, пропагує "рускій мір", радіючи окупації.
З іншого боку, чому б Верховській не радіти, якщо за "руського міра" вона обласкана пошаною і повагою. Як і багатьом іншим колаборантам, російське вторгнення принесло їй підвищення: будучи "за України" співробітником спортивної кафедри ТДАТУ, "за росії" Верховська кафедру очолила, але вже після перетворення університету на так званий "МГУ".
Це місце дісталося їй не за якісь особливі керівницькі таланти чи академічні заслуги, а єдино через те, що колишній завкафедрою Дмитро Хасай виявив обачливість і відмовився від посади. Водночас, Верховська демонструвала таку відданість російським загарбникам, що кращого кандидата на посаду у підконтрольному рашистам фейковому виші знайти було складно.
На своїй новій посаді Марина Верховська забезпечує організацію освітнього процесу за методичками окупантів і відповідальна за промивання мізків молоді "русским миром". Уже один цей факт ставить її поза законом в Україні. Колаборантка вважає Мелітополь "російським містом", щиро вірить, що "росія тут назавжди", однак після втечі російських військ із Херсона її переслідують панічні думки, що "можливо і не назавжди". Верховська як чорт ладану боїться деокупації і готується бігти в перших рядах щурів, які тікають із корабля, що тоне.
У випадку, якщо вам відомі факти співпраці будь-яких осіб з окупантами Мелітополя, просимо анонімно подавати вказану інформацію на спеціально створену електронну скриньку: [email protected] або на електронну скриньку @RiaMelitopolTV
Докладніше про можливі форми співпраці з окупаційною адміністрацією та формат надання інформації - у чат-боті Мелітопольської міської ради: Вкладка «Повідомити про колаборанта».
