Мелітопольский гауляйтер Є.Балицький, окрім розлогих заяв про наступ ЗСУ, постійно піариться на всіляких оглядах, конкурсах і фестивалях, які проводять на московії. Останнім часом його супроводжує непримітний, але дуже знайомий мелітопольцям пан.
Так, нещодавно відбувся півфінал чергового "видовища", безліччю і бездарністю яких сповнена земля московитська. Цього разу йдеться про півфінал кадрового конкурсу "Лідери відродження" для мешканців Запорізької та Херсонської областей, що проводився нещодавно в Ростові-на-Дону.
І курці зрозуміло, що колаборанти з'їхалися до столиці Ростовської народної республіки не тільки заради гранту, входження в кадровий резерв або служби на благо окупанту. Найголовніше завдання подібних візитів, як би це м'якше висловитися, - поторгувати фізіономією і завести корисні зв'язки з московитськими бонзами. Тому дуже важливо, кого Є.Балицький тягає на подібні заходи. Просту людину гауляйтер нізащо не взяв би.
Зазначений на фото стрілочкою персонаж із вельми нудьгуючим виразом обличчя - ніхто інший, як Владислав Курочкін, відомий мелітопольський колаборант і ділок "трунного" бізнесу, що вміє, попри чисельні порушення закону, чудово влаштуватися і при українській владі, і за окупантів.
Владислав і його дружина Вікторія - особи на Мелітопольщині відомі. А тепер - і відомі колаборанти. Обидва за української влади стали депутатами - звісно, від ОПЗЖ. Тільки Курочкін - Костянтинівської сільради, а Курочкіна - Семенівської ОТГ.
До самого початку московитського вторгнення Владислав - і вже дуже довго -- керував у Мелітопольському районі КП "Спеціалізована ритуальна служба". Знаючі люди підтвердять: це і без особливої корупції місце хлібне, а вже якщо підійти до справи з вогником і злодійським запалом... Ось Курочкін і підійшов: для початку прилаштував на підприємство всіх своїх родичів, а після цього, у 2017 році стався скандал. У результаті якого на "трунаря" було складено протокол про корупцію.
Річ у тім, що безпосередньо КП з подачі майбутнього колаборанта похоронами не займалося, а тільки виділяло землю на кладовищі. Тому ритуальна служба була майже завжди збитковою і дотувалася з бюджету. А ось самим обрядом поховання та іншими прибутковими справами займалася одна-єдина фірма. Керував якою... батько Владислава Юрій Курочкін.
Кінець кінцем прокуратура складу правопорушення у діях ритуальної служби не знайшла.
За часів окупації Владислав Курочкін, бажаючи зберегти за собою прибуткове місце, одним із перших пішов на уклін до Є.Балицького і до гауляйтерки Мелітополя Г.Данильченко. Ті висунули йому серйозні фінансові "умови" єдино завдяки яким бажання "трунаря" могли стати реальністю. Той упиратися не став.
Утім, Курочкін, що називається, своє "відбив". І зробив він це за допомогою простих мелітопольців, непомірно піднявши ціни на ритуальні послуги. Так, вартість проведення "найекономнішого" похоронного обряду замість п'яти тисяч гривень ще минулого року підскочила до 25-30 тисяч.
Мелітопольці стрімко зубожіють. Але проблеми "індіанців" не турбують ні самого "трунаря", який, судячи з усього, вже давно спрямовує лижі в бік Москви. Ані вже тим паче гауляйтера, який віддає перевагу перебуванню в "столиці" Запорізької області різноманітним - і оплачуваним із бюджету московії - вояжам по пропагандистських ТБ-каналах і всіляких убогих збіговиськах.