
Окупантам не дають спокою Мелітопольські вулиці. Загарбники "відновлюють історичну справедливість", як зазвичай наплювавши на історію і здоровий глузд.
Після того, як гауляйтери Г. Данильченко, Є. Балицький і вся окупаційна влада Мелітополя добряче обпеклися на самовільному перейменуванні вулиць, вони почекали, поки резонанс вщухне. Нагадаємо, рішення колаборантів повернути всім вулицям Мелітополя радянські назви обурило як українців, так і любителів "руского міра" - останні й зовсім підняли таке виття, що це дійшло до кремлівських кураторів і ті настукали мелітопольським гауляйтерам по шапці. У підсумку псевдо-меру Данильченко довелося дуже ніяково виправдовуватися за принципом "ви все не так зрозуміли" і заявити, що для вирішення такого "важливого питання", як перейменування вулиць, буде створено спеціальну комісію з "компетентних людей".
Минув час, і абсолютно передбачувано ця "громадська рада" дійшла висновку, що попереднє рішення окупаційної адміністрації було правильним і повністю відповідає "бажанню мелітопольців". "Експерти", чиї кандидатури не виносили на народне схвалення, від імені цього самого народу заявили, що "мелітопольці частіше використовують старі назви, а нові (ухвалені після 2014 року - ред.) - не прижилися". І це при тому, що абсолютно всі міські компанії, сервіси та служби досі продовжують використовувати у своїй роботі "українські" назви вулиць - аж до різних адміністрацій і комунальних підприємств.
Тепер Г. Данильченко виступає із заявою, що мелітопольські вулиці будуть перейменовані і більшості з них все-таки "повернуть" радянські назви. Тобто, за великим рахунком, нічого не змінилося - просто тепер це рішення нібито "погоджено з жителями Мелітополя". За словами зрадниці, "затверджений список нових найменувань вулиць Мелітополя" буде найближчим часом опубліковано на "офіційних ресурсах". Нагадаємо, що попереднє рішення гауляйтерки, яке обернулося скандалом, також було опубліковано на ресурсах окупаційної влади, але колаборанти зробили вигляд, що нічого цього просто не було.
Сталіна на вас немає
Очевидно, що загарбники планують перейменувати всі вулиці, які отримали свої імена за роки Незалежної України, але наразі відомі "нові" назви лише кількох із них. Почати рашисти вирішили з найбільш "націоналістичних", на їхню думку, назв: вулиця Героїв Крут стане Піонерською, Пилипа Орлика - вулицею Блюхера, Михайла Грушевського - Карла Маркса. Знову повернуться таблички з іменами Леніна, Фрунзе і Кірова, знову городянам доведеться ламати язики через безглузді в XXI столітті совкові назви: Червоноармійська, Червонофлотська, Комінтернів, 50 років Жовтня і всяких інших воїнів-інтернаціоналістів.
Що примітно, російська пропаганда називає це "нормальними назвами" вулиць, які "раніше потрапили під примусову українізацію". Ось тільки ці "нормальні назви" самі з'явилися в результаті "примусової комунізації" після Жовтневого перевороту. Тим більше дивує, чому з такою риторикою рашисти вперто не хочуть повертати початкові, "імперські" назви вулиць. Мабуть, "рускій мір" все-таки більше совєтскій, ніж рускій.
Від Катерини до Захарченка
Для фанатиків "руского міра", які минулого разу обурилися тотальною "комунізацією" Мелітополя, цього разу вирішили додати в цю бочку дьогтю маленьку ложку меду: на десятки вулиць з радянськими назвами, що набили оскому, буде парочка названих на честь так званих "героїв рускої весни". Так, у Мелітополі волею загарбників з'являться вулиці імені вбитої пропагандистки Дар'ї Дугіної та ватажка донецьких "ополченців" у 2014-15 році Олександра Захарченка. І якщо вибір Дугіної колаборанти натягнуто виправдовують тим, що Мелітополь був одним з останніх міст, яке вона відвідувала перед смертю, то у випадку із Захарченком вулицю назвали просто щоб догодити біснуватим рашистам. З тією ж метою вулиці Інтеркультурній вирішили дати ім'я Катерини Великої - у найближчих планах, імовірно, вулиці Петра І, Івана Грозного та Сталіна з Путіним.
Для виправдання таких перейменувань окупанти навіть влаштували імітацію "народного голосування" на своїх інформаційних ресурсах, де боти від імені мелітопольців голосують "100 з 100" за будь-яку пропозицію псевдо-влади, навіть найідіотнішу.
Традиційно для росіян, все, що вони говорять - це просто слова для виправдання своїх вчинків. За ними не стоїть жодної правди або здорового глузду. Усе це перейменування і повернення радянських назв проводилося під гаслами "відновлення історичної справедливості" - але який тоді до цього стосунок мають Дугіна і Захарченко? Мешканцям Мелітополя цей проєкт намагалися впарити так, ніби це робиться для того, щоб люди могли обирати, які назви вулиць для них зручніші: старі чи нові. А тепер окупанти просто називають вулиці як їм заманеться і ставлять мелітопольців перед фактом. Для російських загарбників є тільки одна справжня "історична справедливість": вони вважають ці території своїми, а значить, мають право робити з ними, що захочуть - ось це в їхньому розумінні "справедливо".
До слова, самій Данильченко насамперед варто було б перейменувати вулицю Гризодубової, бо за роки роботи в міській владі вона так і не запам'ятала, як ця вулиця правильно називається.