У Мелітополі колишні поліцейські організували нелегальний бізнес "під кришею" в окупантів (фото)

Із правоохоронців у злочинці. У Мелітополі стукачі, шахраї, корупціонери та бандити при погонах, що пішли на спокій, отримали другий шанс завдяки окупантам.

В окупованому Мелітополі російські загарбники продовжують зміцнювати свою каральну систему. Для контролю над мелітопольцями окупанти набирають до лав поліцаїв дедалі більше місцевих колаборантів-добровольців, які складають компанію правоохоронцям, що зрадили Україні та присязі. А поки "молодь" підстрибом виконує накази рашистів, "менти"-пенсіонери, які вийшли в тираж, намагаються заробити собі на безбідну старість за допомогою співпраці з окупантами та участі в злочинних схемах.

Проект Суки Мелітополя повідомляє про кількох колишніх співробітників української поліції, які завдяки російським загарбникам отримали "квиток у нове життя".

Відкриває список колаборантів Бурдей Сергій Миколайович - полковник, колишній начальник райвідділу міліції, нині пенсіонер. Завжди вирізнявся любов'ю до росії і зараз активно підтримує загарбників. За відомостями проекту Суки Мелітополя, Бурдей спільно з бандитом Алі-Муратом створили контору, через яку вони самовільно розпоряджаються нерухомістю мелітопольців, які виїхали з міста.

Ще один "мент"-зрадник - полковник Куртєв Андрій Іванович, колишній начальник міліції. Цей колаборант став ще за мирнирних часів помічником одіозного гауляйтера смт. Мирне Радькова. 

Серед продажних колишніх правоохоронців є й Зайцев Сергій Борисович - колишній командир 3-ї роти ДАІ. Цей колаборант при рашистах керує асфальтовим заводом в Обільному, у зв'язку з чим причетний до будівництва доріг для окупаційної армії. Гарне життя за російської окупації було забезпечене Зайцеву хоча б тому, що він є батьком чоловіка племінниці самого гауляйтера Є. Балицького - Костянтина Зайцева, який завдяки зв'язкам усе з тим самим Балицьким нині керує мелітопольським парком Горького.

Колишній начальник міського витверезника, майор Володимир Макаренко поки що "тепле місце" при окупантах не здобув, однак від цього не є меншим колаборантом.  Макаренко, так би мовити, "зрадник за велінням душі", а не заради вигоди: активний прихильник "руского міра", який використовував свої зв'язки у правоохоронних структурах для того, щоб здавати рашистам проукраїнськи налаштованих мелітопольців.

Бонні і Клайд провінційного розливу

Колишній заступник начальника міськвідділу поліції, підполковник Сахацький Віталій Леонідович при російських окупантах теж зайнявся протиправною діяльністю. Відомий у Мелітополі "бандит при погонах", який і за довоєнних часів широко використовував своє становище та зв'язки для вчинення різноманітних незаконних махінацій, зараз Сахацький - "своя людина" в міській адміністрації, прокуратурі та комендатурі окупантів. Завдяки цим зв'язкам він налагодив "бізнес" із заволодіння покинутою мелітопольцями нерухомістю та скупки у рашистів крадених автомобілів, які оформляє через місцевих продажних нотаріусів.

У цій справі Сахацькому допомагає його цивільна дружина, юристка Ірина Зімбіцька. Її біографія також рябить темними плямами: Зімбіцька працювала помічником судді, її затримали під час одержання хабара, після чого вона зайнялася адвокатською діяльністю. З ентузіазмом зустріла окупацію, отримала роспаспорт і ліцензію на ведення адвокатської діяльності в рф, після чого увійшла в мелітопольську колегію адвокатів-колаборантів. Про пригоди цієї "солодкої парочки" зрадників і аферистів ми писали раніше.

Професійна криса

Однак навіть серед такої "кунсткамери" найрізноманітніших колаборантів і "злочинців у погонах" особливо виділяється підполковник Стойков Дмитро Степанович. Його кар'єра до війни стрімко йшла під укіс і останнім місцем роботи для нього був елеватор, але "русскій мір" буквально "дав крила" цьому розпеченому корупціонеру.

У мелітопольських ЗМІ прізвище Стойкова активно обговорювали 2015 року, коли він, будучи на той момент керівником дозвільної служби Мелітопольського міськвідділу, опинився в епіцентрі скандалу. По суті, цей пройдисвіт продавав збройовим магазинам міста вогнепальну зброю, яку мелітопольці добровільно здавали в дозвільну службу.

На початку окупації Мелітополя Стойков прийняв для себе рішення піти на співпрацю з рашистами, але, мабуть, дуже боявся наслідків з боку України. Тому в березні 2022 року колишній правоохоронець вирішив зробити собі "алібі" та інсценував власне викрадення окупантами. Мелітопольські ЗМІ рясніли повідомленнями з проханням допомогти в пошуках зниклого екс-поліцейського і тоді багато хто повірив у те, що Стойков - "чесний мент". Але з часом колаборант все-таки вирішив показати своє справжнє нутро.

Як з'ясується пізніше, вже на момент псевдо-викрадення Стойков добровільно здав усіх мелітопольців, хто коли-небудь звертався до нього по дозвіл на зброю. Тоді російські загарбники дуже сильно боялися збройного опору і діяльності диверсійних груп, тому погрозами змушували мелітопольців здавати зброю. Тож ініціатива Стойкова послужила рашистам добру службу: озброєні орки буквально ходили за наданим їм Стойковим списком, вдиралися у квартири містян, відбирали зброю та заарештовували людей. "Мент"-зрадник здав загарбникам навіть спортсменів-триатлоністів.

Імовірно, саме за таке самовіддане завзяття і готовність "закладати" всіх підряд рашисти винагородили Стойкова, довіривши йому курирувати низку "націоналізованих" сільгоспгосппідприємств (Лазурне, Відродження, с. Таврія Веселівського району). Цими активами колаборант розпоряджається на користь окупантів.

СБУ варто було б звернути увагу на той факт, що всім цим українофобам, зрадникам і пособникам окупантів продовжує нараховуватися українська пенсія. Такі персонажі щонайменше не повинні утримуватися коштом України, а щонайбільше - мають постати перед судом і отримати суворий тюремний термін.