![Следует ли считать предателями тех, кто ведет бизнес в оккупированном Мелитополе по законам рф? (советы юриста)](/images/news/2023/04/317218.jpg?1681765248)
Це питання, мабуть, найбільше хвилює сьогодні мешканців Мелітополя, які залишилися в окупації і намагаються вижити в умовах терору рашистів.
Щоправда, далеко не всі розуміють різницю між вижити і нажити. Одні виїхали на підконтрольну Україні територію, щоб не стати зрадником. Інші перекваліфіковуються з учителів у вантажники, продавці. Треті хитрують. Як правило, це власники підприємств, магазинів. Вони здають в оренду свої приміщення або ж ведуть бізнес із-за кордону на підставних осіб. А четверті не просто вільно працюють, а ще й розширюють свій бізнес, так би мовити, наживаються на війні.
Наприклад, у Мелітополі є низка кафе і кулінарій, які процвітають на тому, що годують і поять російських загарбників. Серед них магазин "Обжора", кафе з промовистою назвою ZOV, ресторани "Джокер", "Грін Хаус", "Скай Гарден", що прославилися гостинністю для чеченців, та іншіх загарбників армії рф.
Купаються в рублях залізячники, які торгують на Ризькому ринку. У них бізнес пішов у гору. Клієнтів на запчастини для військової техніки та ремонт хоч відбавляй.
Практично весь бізнес у Мелітополі вже зареєстрований за російським законодавством і платить податки країні агресору. Найближчим часом рашисти погрожують дістатися і до індустрії краси: дівчат, які займаються нарощуванням нігтів, вій, надають послуги косметології, перукаря.
Чи слід вважати зрадниками людей, які залишилися вести свій бізнес в окупованому Мелітополі за законами рф? З таким питанням редакція РІА-Мелітополь звернулася до підписників у ТГ-каналі. З понад 7000 респондентів, які взяли участь у опитуванні, абсолютна більшість (56 відсотків) вважають, що кожен випадок після деокупації міста потрібно буде розглядати індивідуально. 25 відсотків респондентів упевнені, що однозначно потрібно карати бізнесменів. І 16 відсотків відповіли - "Ні". Мовляв, у підприємців не було іншого виходу.
Читачам сайту РІА-Мелітополь ми також пропонуємо взяти участь у цій дискусійній темі та висловити свою точку зору в коментарях під статтею, а також проголосувати в рубриці "Опрос" (під стрічкою новин зліва).
А поки що розберемо всі аспекти з юридичного погляду. Ніхто, гадаємо, не стане заперечувати той факт, що для багатьох людей в окупації можливість працювати й отримувати заробітну плату є питанням виживання. Крім того, життя на окупованих територіях не зупиняється, і цивільним необхідні медична допомога, підтримання нормальних умов життя, забезпечення функціонування об'єктів інфраструктури, можливість придбати ліки та їжу.
Як уникнути відповідальності
Однак, щоб не бути пізніше звинуваченими у колабораційній діяльності чи пособництві рашистам, важливо:
- Уникати публічних висловлювань проти України, закликів та участі в публічних заходах на підтримку росії та окупаційної влади.
- Не приймати пропозицій обійняти посади в незаконних органах влади окупантів та інших заборонених дій.
- Важливо фіксувати факти примусу всіма можливими способами (фото, відео, письмові свідоцтва, документи та інші матеріали) та повідомити про них українські органи влади.
Також червоною лінією для бізнесу на окупованих територіях є реєстрація та отримання дозволів чи ліцензій в органах окупаційної влади та/або сплата податків чи інших платежів на користь держави-агресора чи окупаційної влади. Усе це може розцінюватися як колабораціонізм.
Які працівники перебувають у групі ризику
До відповідальності насамперед притягатиметься особа, яка ухвалювала відповідне рішення від імені суб'єкта господарювання (керівник або особа, яка його заміщає, інша особа, уповноважена за дорученням або рішенням суб'єкта господарювання). Інші працівники, залежно від обставин та наявності умислу, теоретично також можуть бути притягнуті до відповідальності, як пособники.
Як убезпечити бізнес і працівників
Найкраще рішення - це вивезти бізнес на територію, підконтрольну Україні. Однак це може бути складно або навіть неможливо зробити через особливості роботи конкретного заводу, виробництва, магазину або ситуацію в регіоні загалом.
У такому разі старший юрист, адвокат юридичної фірми INTEGRITES Інна Кострицька рекомендує роботодавцю розробити план дій щодо мінімізації ризиків, який може включати такі кроки:
- Перереєстрація бізнесу на підконтрольну Україні територію.
- Інвентаризація корпоративної структури та бізнес-зв'язків для припинення будь-якої пов'язаності з рф, окупаційною владою та контрагентами, які з ними пов'язані або співпрацюють.
- Не здійснювати господарську діяльність (виробництво і постачання продукції, виконання робіт, надання послуг) на користь окупантів.
- Проводити платежі, виплачувати заробітну плату і податки виключно на рахунки одержувачів у банках.
- Проінструктувати та застерегти керівника, інших уповноважених осіб і працівників від дій, що можуть бути розцінені як колабораційна діяльність або пособництво, за необхідності змінити керівника та підписантів.
- Вжити заходів щодо організації роботи персоналу залежно від конкретних обставин і можливостей працівників.
- Запропонувати переведення на роботу на підконтрольну Україні територію.
- Запровадити дистанційну або надомну роботу.
- Надати оплачувану або неоплачувану відпустку.
- Оголосити простій.
- Призупинити дію трудового контракту.
Але поради юриста далеко не завжди застосовні на практиці. І мелітопольці, які залишилися в окупації, діляться своїм досвідом. Детальніше хід дискусії дивіться в коментарях і в нашому чаті.
Нагадаємо, Мелітопольський міський голова Іван Федоров, вважає, що той, хто сплачує податки ворогу, є колаборантом.