![Пастор мелитопольской церкви рассказал, как вера помогала горожанам в оккупации (видео)](/images/news/2023/07/323685.jpg?1688252538)
Після захоплення Мелітополя військами рф для багатьох церква стала тим місцем, де вони можуть хоч трішки відчути себе в безпеці та попросити вищі сили про найголовніше.
У програмі "Сила молитви" пресвітери мелітопольської церкви "Благодать" Михайло Брицин та Ігор Іващук розповіли, як виживала церква в умовах російської окупації.
Більшість служителів мелітопольських церков залишалися в місті доволі довгий час і завдяки цьому парафіяни не втрачали віру та продовжували протистояти ворогу - хто як міг. 1 березня представники різних конфесій зібралися на площі Перемоги на спільну молитву. Віруючі мелітопольці збиралися в центрі на той момент уже окупованого міста, щоб помолитися, протягом 130 днів.
- Спочатку для них (окупантів - ред.) це був шок, тому що ми молилися українською, ми співали "Боже, я молюся за Україну". Але послухайте, посеред українського міста співають українською, а що тут дивного? Я думаю, що росіяни дуже багато чого не розуміли в українцях і в релігійному житті зокрема, - каже Михайло Брицин.
Ігор Іващук зазначає, що військові РФ доволі довгий час не чіпали церкву "Благодать" - приблизно до червня. І це справді дивувало, адже будівля знаходилася в центральній частині міста й окупанти постійно проїжджали повз. На той момент загарбники вже закрили кілька церков, а їхніх пасторів вигнали з міста.
- Потім почалися погрози. Казали, що ми не зможемо залишатися нейтральними, потрібно займати якусь сторону. Це вже липень, вони готувалися, що через два місяці будуть їхні органи юстиції, потрібно буде перереєструватися в серпні. Я кажу: "Будуть, тоді вже будемо вирішувати". Потім почали вже викликати до себе. Дайте конспект проповіді, яка буде в неділю, список заходів, які будуть на тижні. А потім уже почалися погрози конкретні, - згадує Михайло Брицин.
Він вважає, що агресивна поведінка росіян насамперед була пов'язана з їхніми військовими невдачами, до того ж вони бачили, що місто не припиняє чинити опір окупації.
- Мені здається, вони ще зрозуміли вплив української церкви на суспільство і це було досить потужно, бо збиралося багато людей, - додав Ігор Іващук.
11 вересня, просто під час недільного богослужіння, озброєні військові рф увірвалися до зали та зупинили літургію. Окупанти взяли в парафіян відбитки пальців, перевірили документи та телефони. Служителів одразу окремо допитали, а потім під конвоєм відвели додому, де забрали все, що їм було потрібно.
- Це був осередок правди, тобто люди просто правду говорили одне одному. Що ми відчуваємо, хто обстрілює, погано чи добре ми жили до цього. Ця правда, яку церква захищала, вона стала неприйнятною для тих, хто захопив Мелітополь, - вважає Михайло Брицин.
Через постійні погрози пастори, до яких російські загарбники вже встигли виявити особливий інтерес, вирішили евакуюватися на підконтрольну Україні територію.
- Коли я виїхав, я зрозумів, навіщо це. Зараз можна бути більш ефективним тут, на вільній території, допомагаючи тим, хто залишається в окупації, пасторам, служителям в інших містах, розповідаючи про те, що там відбувається, - сказав Михайло Брицин.
Після збройного захоплення церкви "Благодать" рашисти понівечили будівлю, намалювавши на ній величезний мурал із зображенням героїв "руського міра". Зараз там розміщується так зване міністерство культури Запорізької області.