Нещодавно в соцмережах "засвітився" російський офіцер, який після початку повномасштабної війни перебував у Мелітополі, а потім втік до США. Він щосили вдає з себе невинну овечку, проте притомні мелітопольці таким фактом обурені.
Звати офіцера Костянтин Єфремов, він воював на території України в перші місяці повномасштабної війни, а зараз втік до США і записує звідти відео. За його словами, в Росії його вважають зрадником і перебіжчиком.
- Єфремов начебто неодноразово намагався звільнитися з російської армії за власним бажанням, проте все ж воював у Запорізькій області, зокрема, в Мелітополі. Після втечі з Росії він розповідав багатьом ЗМІ про утримання українських військовополонених: про те, як їх катували, допитували та погрожували смертю.
Однак сам Єфремов переконує, що українських військових не вбивав, а навпаки - всіляко їм допомагав. Тому совість його, мовляв, чиста.
Така поведінка дуже обурила жителів Мелітополя - особливо тих, хто залишився в окупації.
- Це я один не бачив у Мелітополі російських військових, які допомагали мирному населенню? А бачив тільки уеб*нів, які з кулеметів на "Тигрі" цілилися по мирній демонстрації? Це я один не бачив добрих російських військових, а бачив мародерів, які розкрили при мені машину на Пасажі й обнесли всі супермаркети?
Насамкінець обурені мелітопольці дорікнули силовикам, які допускають подібне.
- Чи є в Україні інститут генеральної прокуратури, яка хоча б зробить вигляд, що намагається перешкоджати пересуванню російських окупантів цивілізованим світом?
Мародерство рашисти почали з перших днів окупації Мелітополя. Причому крали все підряд, включно з курями, горілкою, а також посудом - і, в особливих випадках, навіть високовольтні стовпи. А коли обурені люди намагалися перешкодити грабіжникам, їх просто вбивали.
А вже що стосується житла, залишеного мелітопольцями, то тут окупанти не соромилися - ще задовго до оголошеної гауляйтером Запорізької області Є. Балицьким "націоналізації безгосподарного майна".
Тортури також були звичною справою для рашистів. Іноді катували просто для задоволення, іноді - щоб змусити людей говорити потрібні для "картинки" пропагандистів речі: про замислені теракти, спроби замаху - і далі за списком...
А бідний наївний російський офіцер Єфремов, перебуваючи в Мелітополі, в усьому цьому участі не брав, і навіть допомагав нещасним українським полоненим.
Саме час згадати культовий вислів Станіславського.