![Жители Мелитополя опознали двух заблудших «овец», которые подались в батальон Судоплатова (фото)](/images/news/2023/07/324800.jpg?1689361471)
Обіцянкам про високі зарплати від так званого т.в.о. губернатора Запорізької області Є. Балицького, який став ініціатором створення батальйону Судоплатова, повірили мелітопольці з неблагополучних сімей.
У соціальних мережах вони постять свої фото і самі зізнаються в тому, що стали судоплатівцями.
Перший - Артем Ахметшин. Випускник Мелітопольської спеціалізованої школи-інтернат № 2 для дітей з вадами розумового розвитку. У цьому інтернаті також навчалися діти з неповних і багатодітних родин, батьки або опікуни яких не могли прогодувати їх. Сьогодні Артем (23-24 роки) служить на окупантів. Є інформація, що певний час він чергував в одній із численних комендатур Мелітополя, розташованій у будівлі колишнього 24 ПТУ на бульварі 30-річчя Перемоги. Однак із наближенням лінії фронту таких як Артем у тилу вже не тримають.
Другий кандидат на забій - 24-річний зрадник Денис Сидоренко. Також випускник Мелітопольського інтернату №2. Раніше проживав із бабусею по вулиці Героїв України. Батько сидить у російській в'язниці, мати померла.
Природно, насамперед російська пропаганда спрацьовує на дітях із неблагополучних сімей, які впевнені, що зможуть заробити шалені гроші на війні.
Сьогодні жителі Мелітополя відзначають по місту засилля бордів із закликом вступити до батальйону Судоплатова або будь-якого іншого добровольчого підрозділу рф. По місцевих ТВ-каналах цілодобово крутять аналогічну рекламу.
Така істерія ворога пояснюється одним - російські ваньки теж закінчуються. Російській армії терміново потрібне "гарматне м'ясо". І його вони воліють отримати в Україні, щоб традиційно пояснити захоплення Мелітополя "громадянською війною".
Пропагандисти кремля намагаються заманити мелітопольців помирати на війні, перераховуючи на бордах такі "перспективи":
- Стабільність
- Самореалізація
- Гідний рівень життя
- Високий соціальний статус
І кожен пункт рашистської агітації звучить не переконливо.
"Стабільність" у службі за контрактом може бути тільки на випадок, що війна триватиме вічно. Стабільно жити в страху отримати кулю на полі бою, прямо скажемо, перспектива не найкраща. Не кажучи вже про те, що будь-хто, хто вступив в армію РФ і взяв у руки зброю проти народу України, нестиме кримінальну відповідальність. І добре, якщо доживе до в'язниці. Бо такі "герої" зазвичай стають мішенню для партизан.
"Самореалізація" - втратити на війні обидві ноги й око - не найкраща перспектива самореалізації.
"Гідний рівень життя". А це ще один маркер того, що зараз єдиний спосіб у Росії підтримувати гідний рівень життя - йти воювати.
"Високий соціальний статус". Тут взагалі не зрозуміти логіку пропаганди. У всьому світі вбивцю мирних людей, який приходить зі зброєю в чужий дім, щоб грабувати, ґвалтувати і вбивати, зневажають. Про який, у такому разі, соціальний статус окупанти взагалі можуть розмірковувати.
Нагадаємо, ідею створити в Мелітополі добровольчий батальйон першим озвучив зовсім не Є.Балицький, а якраз таки екс-депутат міськради, а нині лідер обласного осередку КПРФ Тарас Генов.
Комуніст погрожував узяти в руки зброю, зібрати однодумців і "відстрілювати нациків", щойно ті захочуть повернутися в місто.
Балицький, який звик усе красти, вкрав навіть ідею. І тепер усьому світу сурмить про власний приватний батальйон убивць судноплатівців. Генов теж залишився у виграші - зброї до рук, звісно, не взяв, хоча показово на камеру нібито записався в добровольці. Зате сьогодні будує політичну кар'єру, відпочиває на морях і ні в чому собі не відмовляє.
Повертаючись до інтернетівських судоплатівців, мимоволі згадалося, як Є. Балицький для піару запросив до Мелітополя столичних журналістів і показав для гарної легенди картинку з переодягненим у військову форму старшим сином Олександром.
Пізніше з'ясувалося, що після фотосесій, Олександр поїхав до Москви. Жоден із синів Балицького за фактом не служить. Немає бажання у них віддавати життя за Росію. Як гарматне м'ясо Балицькому більше підходять інтернатовські діти.