![Все, что мы сейчас делаем, мы делаем сами: жена мелитопольского бойца, погибшего в Еленовке (фото, видео)](/images/news/2023/07/326196.jpg?1690785042)
Дружина загиблого в Оленівці військовополоненого захисника "Азовсталі" з Мелітополя, Аріна Хаванських, розповіла, що родини військовослужбовців, яких росія вбила в Оленівці, самотужки намагаються привернути увагу до цієї трагедії.
Молода сімейна пара родом із Мелітополя, який уже майже півтора року окупований військами рф. Саме там вони й зустріли повномасштабну війну. Сергій - боєць Нацгвардії, служив у лавах "Азова" ще з часів АТО, звільнився за рік до початку "великої" війни. 24-го лютого чоловік зібрався і поїхав до Маріуполя.
Про повну бездіяльність влади дружина загиблого бійця розповіла в ефірі телеканалу "Еспресо".
"За останній рік ми почуваємося максимально покинутими. З трагедією в Оленівці ми живемо сам на сам. З нами ніхто не зв'язується, ніхто не контактує з владою. Нам дуже прикро від цього. Зараз ми самостійно створили власну організацію і намагаємося виходити на медійний простір, щоб привернути увагу і доносити інформацію про цю трагедію до людей. Адже ми розуміємо, на жаль, що цим ніхто не займатиметься", - розповіла Хаванських.
Дружина загиблого військовослужбовця зазначила, що вони самостійно намагаються привернути увагу суспільства до трагедії в Оленівці.
"Зараз ми активно даємо інтерв'ю і виходимо в ефіри, щоб донести правду про трагедію в Оленівці. Учора я мала можливість виступити з промовою на фестивалі "Файне місто". Там ми показували кадри з Оленівки і портрети наших загиблих хлопців. Тому все, що ми зараз робимо, ми робимо самостійно", - додала вона.
Після Оленівської трагедії 29 липня 2022 року в скоєнні теракту росія звинуватила Україну: нібито удар здійснили реактивною системою залпового вогню Himars, яку Київ отримав від США. Загарбники навіть продемонстрували уламки, за їхніми словами, боєприпасу, нібито знайдені на місці події. Міноборони РФ запросило експертів, фахівців з ООН і Червоного Хреста в колонію в Оленівці. Однак доступ представникам міжнародних організацій до місця трагедії не надали.
Згодом ГУР повідомляло, що теракт скоїли найманці Вагнера за особистою вказівкою їхнього лідера Євгена Пригожина. При цьому проведення масового вбивства не було погоджено з керівництвом Міноборони РФ. Головною метою, за даними розвідки, було приховування фактів розкрадання коштів, які виділялися на утримання українських військовополонених.
Власне 1 серпня до Оленівки планувалося прибуття комісії з Москви для перевірки витрат та умов перебування полонених. Самі ж російські бойовики не вірили в те, що обстріл колонії могла здійснити Україна, про що свідчить перехоплена СБУ розмова. Росіяни могли влаштувати трагедію за допомогою вибухівки, яку вони розмістили в приміщенні колонії.
Зокрема, жоден з очевидців не чув, як до виправної установи підлітає якась ракета. Не було характерного свисту, а вибухи відбувалися самі по собі. За даними розвідки, допити полонених проводили слідчі з так званої ДНР спільно з вагнерівцями та працівниками російської ФСБ.
Вони намагалися вибити з українців зізнання в нібито скоєнні злочинів щодо мирних жителів. Окупанти не планували обмінювати полонених, яких катували, і вбили їх, щоб приховати факти тортур. Із заяв української влади та оприлюдненого росією списку загиблих випливає, що більшість загиблих і поранених були з полку "Азов".
30 липня 2022 року Україна почала процедуру повернення тіл загиблих під час теракту в Оленівці. У жовтні начштабу полку "Азов" Богдан Кротевич заявив, що відомо про 41 убитого українського військового в Оленівці, але точних даних ще не було. 11 жовтня 2022 року Україна змогла повернути тіла 62 військових, серед них - загиблі під час масової страти в Оленівці.
Однак точну кількість жертв цього злочину і список загиблих можна буде визначити тільки після ідентифікації. Київ вважає, що Росія організувала масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити і дискредитувати українські сили (зокрема, щоб перешкодити постачанню ефективної зброї в Україну).
За даними Офісу генпрокурора України, попередньою причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя. У відповідь на російський теракт Верховна Рада закликала світ визнати РФ державою-спонсором тероризму і посилити санкції у зв'язку з убивством українських військовополонених.
Зазначимо, що вже визнали Росію державою-спонсором тероризму Литва, Латвія, Польща, Естонія, Чехія, Нідерланди, Словаччина, Європарламент, Парламентські асамблеї Ради Європи, НАТО та ОБСЄ. 23 серпня 2022 року було створено місію ООН, яка мала з'ясувати обставини вбивства українських військовополонених у Оленівці. Однак цього року 5 січня Генсек ООН Антоніу Гутерреш розпустив місію: причиною назвали те, що вона не змогла розвернутися на місці нападу на українських військовополонених.
Пізніше в ООН заявили, що місія в колонію в Оленівці все ще можлива. Крім того, вранці 18 вересня 2022-го колонію в Оленівці знову було обстріляно. Як повідомляла російська сторона, унаслідок обстрілу загинув один український полонений. Після розпуску місії уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що ООН навіть не засудила Росію, яка зробила все, щоб не допустити в окуповану Оленівку місію міжнародної організації з розслідування загибелі українських військових. Омбудсмен зазначив, що спочатку ставився скептично щодо можливості роботи цієї місії.
Українська влада також неодноразово закликала Міжнародний комітет Червоного Хреста відправити в Оленівку гуманітарну місію. В Офісі президента України зазначили: якщо ця організація не виконуватиме свої функції, то українська сторона порушуватиме питання про розпуск організації. У самому Міжнародному комітеті Червоного Хреста кажуть, що готові направити представників до Оленівки, але їх не допускали.
Крім того, за кілька днів після теракту в Оленівці в Червоному Хресті заявили, що комітет не гарантував безпеку українським військовим, які виходили з "Азовсталі", а потім опинилися в російському полоні. В організації зазначали, що тоді її представники були лише нейтральним посередником у координації зі сторонами конфлікту. 26 червня цього року уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що в колонії в Оленівці досі перебувають українські військовополонені. Україні вдалося ідентифікувати більшість тіл військовополонених, які загинули в Оленівці.
25 липня Верховний комісар ООН з прав людини Волкер Тюрк спростував твердження Росії про те, що Оленівську в'язницю нібито обстріляли з ракетних систем HIMARS, і засудив відсутність відповідальності за вбивства українських військовополонених.
Що спричинило вибух у колонії: думки іноземних експертів
На супутникових знімках, зроблених наступного дня після трагедії, видно одну будівлю, яка була дуже пошкоджена внаслідок вибуху. Колишні полонені розповідали, що ця будівля розташована в промисловій зоні, далеко від основних бараків, де їх утримували. Також аналітики, які займаються складанням карт із супутникових знімків, вказали на ще один доказ, який був ще до вибуху, - це розкопана земля.
Українські чиновники зазначали, що на цих знімках видно сліди викопаних могил і що в'язниця готувалася до поховання загиблих. Однак тільки цих зображень недостатньо, щоб підтвердити будь-яке поховання або намір зробити це.
BBC писало, що висновки фахівців були напрочуд послідовними. За словами головного технічного фахівця британської армії з боєприпасів Боба Седдона, неможливо, щоб причиною вибуху була реактивна система залпового вогню. На фото видно руйнування, які були занадто сконцентровані. Незважаючи на невимовні жахи всередині, сама будівля залишилася відносно неушкодженою.
Експерт пояснював, що РСЗВ на кшталт Himars завдасть значно більшої шкоди. Крім того, як зазначав провідний хірург і головний травматолог Імперського коледжу Лондона Шехан Хеттіарачі, видно, що тіла всередині будівлі були цілими, а не розлетілися на шматки.
Його колега, британський лікар Салейха Ахсан додала, що замість цього там, схоже, застосовували якийсь метод спалювання. Деякі фахівці робили висновок, що вибуховий заряд, можливо, посилений пальним, розмістили всередині будівлі. За їхніми твердженнями, такий пристрій міг бути використаний для нанесення шкоди внаслідок пожежі або знищення доказів судової експертизи.
Ті, хто повернувся з пекла: що розповіли про полон звільнені з Оленівки
"Я абсолютно впевнений, що трагедія в Оленівці - це черговий терористичний акт з боку РФ, також геноцид українського народу, героїв Азовсталі та Маріуполя. І я маю всі підстави, щоб так вважати. Перший факт - будівля, яку було підірвано, розміщувалася в промисловій частині колонії, ніколи раніше там людей не утримували. На момент мого перебування в колонії і виходу з неї в тій будівлі не передбачалося утримання людей, жодних умов там не було, бо це колишні цехи з виробництва різного устаткування, і взагалі, ця частина була повністю розікрадена і зруйнована. А потім раптом туди напхали ліжок і перегнали полонених, де стався цей вибух", - говорив волонтер із Маріуполя Костянтин Величко, який пройшов Оленівську колонію.
За його словами, під час поселення в колонію над ув'язненими відбувалися розправи, людей проганяли через стрій, били арматурою, палицями, особливо страждали артилеристи і командний склад.
"З появою азовців у колонії допити і фізичні тортури стали закритими, а не відкрито, як це було раніше, коли людей забивали до смерті на наших очах. Тобто їх поселяли в дисциплінарний ізолятор, поодинокі камери, голосно вмикали музику, і крики або звуки ударів могли чути тільки ті люди, які перебували в сусідніх камерах. Усе було дуже приховано", - розповідав Костянтин Величко.
Величко пригадав, що за два дні до приїзду азовців, а їх приїхало більше ніж дві з половиною тисячі, над колонією підняли російський прапор, також практично всіх "деенерівців" із колонії прибрали, і заїхали працювати росіяни з різних регіонів РФ. Боєць "Азова" Денис Манго Чепурко, який ще під час перебування на заводі "Азовсталь" втратив руку, розповів, що російські загарбники на допитах хотіли скинути на захисників Маріуполя всі свої злодіяння.
"Під час допитів мене били. Росіяни хотіли, щоб я підписав різні свідчення проти свого командування. Окупанти хотіли скинути на нас свої злодіяння: що ми розбомбили Маріуполь тощо. Коли я казав, що цього не робитиму, росіяни били мене палицями. Окупанти погрожували розстрілом", - говорив Чепурко.
Російські окупанти в Оленівці не дотримувалися жодних Женевських конвенцій і катували полонених по 2-3 дні, а води давали лише 600 грамів на дві доби, хоча ця вода взагалі не була питною. Військовополонених змушували бігати, а медицина просто була відсутня. Було чути два вибухи - зовні та всередині: нові деталі розслідування У ніч трагедії українці в колонії чули два вибухи: один - зовні, інший - усередині.
Увечері 28 липня головний по бараку, де утримувалися українські військовополонені, обійшов усю територію, перевірив хлопців, поспілкувався з черговим і пішов спати. На годиннику було приблизно 23:15.
"Перший вибух, який почули люди, стався десь за територією колонії. Його почули не всі. Хтось прокинувся, зрозумів, що це десь за територією, подивився, що все нормально, що нічого не сталося, скло все на місці - і ліг назад спати. Однак приблизно о 23:30-24:00 прогримів повторний вибух уже всередині самого барака", - днями розповіла авторка розслідування, журналістка Медійної ініціативи за права людини Марія Климик.
Ті військовослужбовці, які перебували в основній частині барака, яку зачепило вибуховою хвилею, загинули одразу ж. Згодом почалася пожежа і їхні тіла вигоріли. В іншій частині будівлі люди отримали важкі поранення, але вижили. Частину дверей просто винесло. Зазначалося, що цей барак стикується з іншою будівлею, і внаслідок одного з вибухів частина стіни провалилася в сусідню будівлю.
Тож частина з утримуваних прокинулися від того, що на них упав дах. Деякі ліжка і людей винесло вибуховою хвилею, тому частина тіл просто застрягли між цими ліжками. Хлопцям доводилося перелазити всю цю конструкцію, щоб дістатися до виходу.
"Дорогою вони також бачили інших людей. І тому навіть будучи пораненими, але, маючи ще сили стояти на ногах, вони забирали тих, хто самотужки не міг вибратися", - сказала Марія Климик.
Військові не розуміли, що відбувається, у багатьох із них був больовий шок і дезорієнтація. Вони не розуміли, куди бігти. Представниця МІПЛ висловила думку, що дехто з цього барака міг задихнутися від диму, бо побігли не туди і вже не могли самостійно вибратися.
Відомо, що напередодні вчинення росіянами теракту в Оленівці окупанти не випускали з барака людей, а в самій будівлі вікна були міцно зачинені. Увечері 28 липня їх перевірили і завели назад у барак. Хоча військові просилися залишитися на вулиці, бо в приміщенні було дуже спекотно. Як розповіла розслідувачка, за тиждень до цієї події колонією почали ходити чутки про певні списки, які, як виявилося згодом, стосувалися саме цих 198 азовців, яких згодом перевели до цієї промзони, про існування якої до цього ніхто не знав.
Самі ж азовці до останнього не знали, за яким принципом їх відібрали, вони й досі цього не знають. Після того, як у колонії в Оленівці, де тримали українських військових, стався теракт, охорона закладу відкрила вогонь по тих, хто вибрався з барака. Військові напередодні трагедії обійшли всю територію місця, де їх утримували, і знайшли деякі слабкі місця в паркані, що і врятувало частину людей.
За даними розслідування, після того, як військові вже нічого не могли зробити в самому бараку і не могли через вогонь витягнути тіла інших людей, вони почали вибиратися звідти. Жоден представник охорони чи адміністрації колонії не наблизився до будівлі й не допомагав витягувати поранених, надавати меддопомогу чи гасити пожежу - усім займалися самі військові, які робили перев'язки із залишків одягу, що був на них.
Натомість полонені медики, які почули вибухи, одразу зібрали всі нечисленні медичні засоби, що в них були, і чекали, коли до них прийде охорона, щоб їх забрати для надання допомоги. Але ці медики чекали десь 2-3 години, поки за ними хтось з'явився. За даними правозахисників, від моменту вибуху до того, коли азовців почали евакуювати звідти, минуло 6 годин. Ідеться про те, що військові були у важкому стані, але на це ніхто не звертав уваги, і дорогою в лікарню в першому КамАЗі загинули ще двоє чи троє людей - імовірно, через те, що їх перевозили в неналежному стані.
За словами Марії Климик, наступного дня, 29-го липня, одного з військовослужбовців "Азова", який не був у цьому бараку, змусили проводити упізнання тіл своїх побратимів. Росія здійснює масові вбивства, а світ... відмовчується? Після подій у Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року певний перелік міжнародних організацій, зокрема тих, що спеціалізуються на захисті прав людини, висловили свою стурбованість. Це були відкриті листи, офіційні заяви в соцмережах і на сайтах.
Однак, профільні організації такі, як МКЧХ чи система органів ООН, на думку української сторони, проявила певну пасивність та інертність щодо подій в Оленівці, про це через 40 днів після теракту заявляла адвокатка захисників Маріуполя Ганна Калинчук. Однак подія такого штибу потребує більш суттєвої реакції, ніж публічне засудження факту самої події. Тепер, через рік після трагедії, нічого не змінилося - представники Міжнародного комітету Червоного Хреста та Організації Об'єднаних Націй так жодного разу й не потрапили на територію виправної колонії №120 в Оленівці.
Під час презентації розслідування про масове вбивство бійців полку "Азов" у Оленівській колонії правозахисник Андрій Яковлєв наголосив, що необхідно примусити Росію надати міжнародним розслідувачам доступ до території колонії в Оленівці, де рік тому загинули кілька десятків українських військовослужбовців. Водночас уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець висловив сподівання, що найближчим часом буде створено місію, яка ретельно розслідуватиме обставини теракту в Оленівці.