У Мелітополі склалася ситуація, яка якнайкраще характеризує якості любителів русского мира. Тут буде все - від дурості до підлості.
Про подію повідомив один із пропалених телеграм-каналів рашистів.
- Ситуація така. Ми біженці з міста Запоріжжя. Нас п'ятеро: три пенсіонери, двоє з них інваліди першої та другої групи, жінка з дитиною неповнолітньою.
Як пишуть герої публікації, у їхній будинок у Запоріжжі влучила російська ракета. І вони не знайшли нічого кращого, як поїхати до тих, хто їхнє житло і зруйнував.
Склад сім'ї ви приблизно зрозуміли, поїхали далі.
- У Мелітополі ми живемо в порожній двокімнатній квартирі, до якої нас пустила господиня Галина (колишня дружина, мати спільного сина - члена нашої родини). Пустила на умовах, щоб ми дивилися за квартирою - щоб комендатура на відібрала, і, звісно, оплачували комунальні платежі.
Про комендатуру хочеться сказати окремо - ці діячі, на виконання розпоряджень гауляйтера Запорізької області, можуть, у принципі, відібрати будь-яке житло в будь-якої людини. Крім цього, регулярно з'являються оновлені списки "націоналізованого" майна.
- Сама Галина у квітні 2022 року втекла від росіян до сина в Данію.
Зверніть увагу на презирливе формулювання "втекла від росіян". І це автори пишуть про людину, яка пустила їх пожити - до того ж, безкоштовно.
Коротше, прожила горе-сімейка у квартирі рік. Оскільки в житлі було шаром коти, було куплено б/в холодильник, диван, ліжко, крісла, телевізор, проведено інтернет.
Однак Галина, яка "втекла від росіян", повернулася. І попросила сімейку звільнити приміщення.
- Тепер господиня повернулася (у відпустку), і вимагає протягом трьох днів звільнити приміщення. Маючи поруч упаковану трикімнатну квартиру на Мікрорайоні по бульв. 30-річчя Перемоги, в якій вона, власне, і жила завжди, а двокімнатну здавала.
Приголомшливу любов росіян до того, щоб рахувати чужі гроші (або майно) варто виділити окремо. Як і ось це, зло кинуте через губу: мовляв, що ти, Галька, облізеш, у тебе ж квартир, як на собаці бліх! Чьо, жалко, ілі што?!
А далі у виконанні зазначених, вибачте, шаромижників, пішов уже формений донос - мовляв, перевірити квартирки треба, аж надто вони підозрілі.
- Квартири записані на її ім'я, але належать її синові Олександру, громадянину Данії. Без його відома вона нічого не робить. Виходить, син під час воєнного стану, знаючи, що квартири батька вже немає (один із прильотів у Запоріжжі), та й повернутися він не може на той бік, виганяє власного батька-інваліда із сім'єю.
Такої огидної суміші стукацтва і бажання викликати до себе жалість поки що бачити не доводилося. Вік живи - вік учися.
- Виходить нам сім'єю, з речами в три дні треба з'їхати. Це нереально взагалі. Чи існує закон рф, де хоча б написано, за який час треба попереджати мешканців про виселення?
Ще раз повторимося: громадяни, які поїхали жити в окуповане місто - тобто, до тих, хто зруйнував їхнє житло, - безоплатно жили у квартирі, не укладаючи жодних договорів.
А коли прийшов власник житла і попросив їх з'їхати, вони однією рукою почали розмазувати шмарклі по обличчю, звертаючись до жалю оточуючих, а другою - строчити донос "кому треба" - мовляв, синочок у Данії, матуся його від росіян бігає, підозріло це все, перевірити б треба...
Що найцікавіше, у коментарях багато хто цілком серйозно почав радити цим "постояльцям", як якомога довше не з'їжджати і завдати власниці житла якомога більше неприємностей.
Русскій мір у всій красі...