На початку повномасштабного вторгнення мешканці Мелітополя зустріли окупантів численними проукраїнським мітингами.
Коли російські військові почали жорстко розганяти мирні акції, почалися затримання, арешти активістів, журналістів, учасників АТО та громадських діячів, спротив теж радикалізувався. Основними мішенями партизанської боротьби нині стали колаборанти - ті, хто пішов на співпрацю з росіянами в захоплених районах.
Звичайним мирним жителям протистояти озброєним загарбникам небезпечно для життя, за будь-який прояв проукраїнської позиції люди на довгі місяці потрапляють у полон, де їх б'ють, катують струмом, примушують копати власну могилу, ґвалтують, змушують дивитися на зґвалтування і застосовують багато інших витончених знущань.
Цивільних, яким загарбники так і не змогли прищепити любов до "русского міра", записують в "екстремісти" і звинувачують у "здійсненні діяльності, спрямованої на дискредитацію органів влади рф". Після чого їх примусово "видворяють" за межі "звільненої" частини області. Ось тільки до понконтрольної території України доходять одиниці.
Жителі захопленого регіону, незважаючи на смертельну небезпеку, знаходять можливість показати "асвабадителям" своє ставлення. Так на 32 річницю Дня Незалежності України в окупованому Бердянську вивісили український прапор. А в Михайлівці під Мелітополем прикрасили паркан написами "Слава Україні".
За словами місцевих жителів, тепер окупованим селищем ходять розлючені російські вояки. З обшуком приходять практично в кожну оселю. Повідомляють, що командування рашистів просто розлючене, не розуміючи, як у "глибокому тилу" люди, як і раніше, чекають і люблять Україну.