"Свято демократії", "народне волевиявлення" - так звані спостерігачі, які з'їхалися до Мелітополя стежити за перебігом фейкових виборів, епітетів не шкодували. Насправді всі ці "експерти" здебільшого є старими російськими "консервами".
До нас приїхав увесь світ!
Для початку - про те, кого заявила пропаганда на "свято демократії" до Мелітополя. За їхніми словами, це вісім міжнародних експертів з Аргентини, Іспанії, Мексики, США, Німеччини, Словаччини та Сербії (дві особи).
Гауляйтер Запорізької області Є.Балицький розпорядився до кожного з цих "спостерігачів" приставити озброєну охорону, а також помістити їхні тушки в броньовані авто.
- Спостерігачі присутні, зокрема з дружніх нам країн далекого зарубіжжя. Ми забезпечуємо їхню безпеку, надаємо броньовані машини, охорону. Усе, що необхідно для їхньої безпеки.
Треба сказати, охорона цим "спостерігачам" дійсно потрібна. Тому що настільки виняткових негідників, яких спромоглися знайти Є.Балицький і його товариші, вбити захочеться кожному другому притомному українцеві.
Мабуть, тому прізвища всіх "спостерігачів" окупанти не світять саме з цієї причини. Довелося, вишукуючи інформацію про них, злегка напружитися.
Хто ж вони, ці "гості з-за кордону"? Забігаючи наперед, скажемо: всі вони тією чи іншою мірою перебувають на утриманні росії.
Себастьян Сальгадо (Аргентина)
Першим у нашому списку - нібито "міжнародний експерт" з Аргентини.
Під час повномасштабної війни цей "воєнкор" і перебрався в Україну - висвітлювати події у вигідному росії ключі. Зрозуміло, не безкоштовно.
До цього аргентинець "працював" у Сирії - саме тоді, коли російські війська буквально рівняли цю країну з землею. А також і в Палестині, Іраку, Косово.
На початку серпня 2022 року Сальгадо вирушив на Донбас: спочатку - в "ЛНР" (Луганськ, Алчевськ, Попасна, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне), а потім - у "ДНР" (Донецьк, Маріуполь, Волноваха).
Бачачи на власні очі, що накоїли "визволителі" в тих самих Маріуполі чи Попасній, Себастьян ніс відверту дичину про злих бійців ЗСУ, які "грабували місцевих мешканців нахабно і дочиста".
- Це було не окремими випадками, а системним явищем, тож можна стверджувати, що ЗСУ були окупаційною армією, вони ніколи не бажали ані мирного співіснування з місцевим населенням.
Крім цього, Сальгадо стверджував, що "посольство київського режиму в нас у Буенос-Айресі активно вербує молодих аргентинців, які раніше служили в армії". І що "не Донбас окупований Україною, а вся Україна окупована силами НАТО".
У Луганську цей "воєнкор" зняв міні-серіал із шести частин, що отримав назву "Танго свободи в Луганську" (Tango de libertad en Lugansk). З нібито свідченнями людей, які розповідають "про трагедію Донбасу з 2014 року".
Любіца Блашкова (Словаччина)
Цій нібито словачці - 68 років. Здавалося б, чого вештатися окупованими росією містами - сиди собі на загниваючому Заході й у вус не дуй.
Але річ у тім, що у себе на батьківщині Любицу ніхто не любить. Ба більше, вона навіть освіту здобувала в Московії, а конкретно - у Волгограді та Москві. Спеціальність - викладач російської мови та літератури.
Мабуть, грошей на посаді президента Словацької асоціації випускників російських і радянських вишів платили зовсім мало - і довелося Блашковій на старості років їздити окупованою частиною України. Зокрема, вона була на "референдумі" в Луганську.
- Я хотіла бути частиною цього процесу, тому що це історична подія. Це увійде в історію, і я буду частинкою історії. Тільки в єдності велика сила. Нас намагалися роз'єднувати, особливо слов'ян. Сподіваюся, ви покажете іншим слов'янам приклад, - цитуємо "наглядачку".
На єднанні слов'ян у Любиці - окремий пунктик. В одній зі своїх псевдонаукових статей вона нарікала на те, що в Словаччині сильно утискають місцеве населення - за мовною ознакою, звісно ж:
- Наприклад, у Словаччині сьогодні намагаються позбавити націю фундаментальних понять, які зберігаються в пам'яті предків, і в такий спосіб це призводить до вимирання й асиміляції. Із засобів масової інформації було вилучено такі терміни, як "совість", "героїчний вчинок", "самопожертва", "служіння" тощо. У результаті старше покоління опинилося ніби в іншомовному середовищі".
Томас Репер (Німеччина)
Ще одна давня путінська "консерва" родом із Німеччини.
Будучи в Мелітополі, він заявляв, що "вибори до першого скликання Законодавчих зборів Запорізької області добре організовані".
- Я був у Мелітополі вперше в березні 2022 року, серед перших іноземних журналістів. Місто спокійне, якщо порівняти з тим, що я тоді бачив. Атмосфера спокійна, було цікаво порівняти, Мелітополь відносно мирне місто, - чесно "злився" Репер у розмові з пропагандистами.
Спокійним Медове місто можна назвати лише для запеклих любителів русского міра. Та й то відносно.
Томас навчався в Кільському університеті на факультеті "Банківська справа і страхування". Після закінчення університету, як пише "Вікіпедія", успішно працював у банківській справі в Німеччині, навіть "перебував у виконавчих радах у Німеччині, Швейцарії, Росії". Зокрема, в Росії він працював, якщо вірити тій же "Вікі", генеральним директором групи "Альфастрахування".
Однак справи в банківській сфері у нього, мабуть, йшли не дуже добре, оскільки в 2015 році його покликали на Московію вже як банального агітатора. Або за останнє просто платили більше - інакше навіщо було кидати затишне крісло працівника банку?
З 2018 року почав вести блог "Anti-Spiegel". Кожен притомний європеєць називав цей ресурс "путінським рупором дезінформації". Приблизно в той самий час Репер перебрався на ПМП у Санкт-Петербург.
- За дев'ять днів до початку спецоперації в Україні він узяв участь у великій конференції, присвяченій геополітичним відносинам між Заходом і Росією (організовано Громадською Палатою рф), - пишуть пропагандисти.
Навесні 2022-го Thomas Röper знову виїжджає в воюючу Україну, щоб, цитуємо, "прямо на місцях подій побачити правдиві факти того, що відбувається, і відобразити у своїх публікаціях".
Перелічимо кілька назв його публікацій.
- "Про гуманність російських військ на території України"
- "Повідомлення про ймовірні злочини в Бучі російськими військовими - брехня"
- "Будь ласка, росіяни, не йдіть" (матеріали про те, що жителі підконтрольних РФ територій у конфліктних зонах бояться після відходу російських військових розправи).
"Як шкода, що так мало західних журналістів не бояться і здатні говорити правду", - з гіркотою резюмував плоди своєї "життєдіяльності" Томас Репер.
Вайатт Рід (США)
Якщо попередні персонажі ще хоч якось позиціонували свою діяльність як незалежну, то Рід обтяжувати себе "маскуванням" не зволив.
Цей громадянин безпосередньо співпрацює з російським новинним агентством Sputnik. І "спостерігачем" працює вже не вперше.
Кілька слів про зазначений інформ-смітник. Це агентство засноване медіагрупою "Россия сегодня". Яке, у свою чергу, повністю фінансується з російського бюджету.
- "Россия сегодня"... через підпорядковане йому ЗМІ Sputnik поширює... пропаганду і дезінформацію про агресивну війну Росії проти України, визначаючи Україну як нацистський режим і поширюючи неправдиву інформацію про програми створення біологічної зброї в Україні, - писав у лютому 2023 року "Офіційний журнал Європейського союзу".
Генеральним директором медіагрупи було призначено Дмитра Кисельова. 31 грудня 2013 року Кисельов призначив головним редактором Маргариту Симоньян.
Оцінили масштаб клоповника, так?
Під стать своєму начальству виявився і Вайат Рід. Так, у вересні 2022 року цей "журналіст" оцінив "погрози Києва про переслідування спостерігачів за референдумами".
- Спроба київської влади криміналізувати спостереження за референдумами, що відбулися в республіках Донбасу, а також у Херсонській і Запорізькій областях, свідчить про цілковиту зневагу до принципів демократії, - на блакитному оці мовив Рід, коментуючи погрози Києва оголосити в розшук іноземців, які стежили за перебігом виборчого процесу.
А в березні 2023 року Вайатт Рід, коментуючи арешт у росії начебто свого колеги й земляка, кореспондента Wall Street Journal Евана Гершковича, назвав того шпигуном, засланим на болота "під прикриттям журналістської діяльності".
- За словами Ріда, у ЦРУ є потаємні лазівки, що дозволяють використовувати працівників ЗМІ в "надзвичайних обставинах", - писала тоді пропаганда.
Горан Петронієвич (Сербія)
І вишенька на торті - це "незалежний спостерігач" із Сербії.
Тут і шукати довго не довелося, інформація була, що називається, нагорі.
Горан Петронієвич - сербський юрист. Знаменитий тим, що захищав у Гаазькому трибуналі лідера боснійських сербів Радована Караджича. Останнього, серед інших "подвигів", звинувачують у геноциді в Сребрениці.
Міжнародний трибунал щодо Югославії встановив, що 1995 року було вбито понад вісім тисяч дорослих чоловіків із числа боснійських мусульман.
Послуги Петронієвича Караджичу не допомогли: 2016 року його визнали винним у геноциді, військових злочинах і злочинах проти людяності та засудили до 40 років ув'язнення. У 2019 за підсумками апеляції Караджич був засуджений до довічного ув'язнення.
Приблизно це ж чекає і на бункерного диктатора Путіна. Свого часу...